Від стародавніх мотанок до міжнародного бренду: як у Тернополі вчили заробляти на українській спадщині 

У Тернополі відбулася відкрита подія «Сучасні інструменти просування творів мистецтва та ремесел», яка об’єднала митців, ремісників, дизайнерів, студентів і всіх, хто прагне розвивати власну творчу діяльність. 

Як розповів керівник ГО «Мистецький фестиваль “Ї”» Василь Томчишин, головною метою зустрічі було допомогти майстрам опанувати сучасні інструменти просування власних виробів.

«Сьогодні в рамках проєкту ми проводили навчання для ремісників і майстрів Тернопільщини. Говорили про те, як просувати, продавати та популяризувати вироби, створені власноруч. На зустрічі були присутні вишивальниці, іконописці, ткачі та представники інших творчих професій. Тренінг проводили майстрині з міста Глиняни, які заснували “Зена-Глиняни-Art-Studio” та сьогодні популяризують українське килимарство не лише в Україні, а й за її межами», – зазначив він.

Першу частину заходу провела докторка економічних наук, професорка Марія Флейчук. Вона поділилася практичним досвідом розвитку творчого бізнесу на прикладі «Зена-Глиняни Art Studio», яка вже п’ять років працює над відродженням традицій глинянського килимарства та просуванням українських килимів на міжнародному ринку.

«Ми хотіли показати на прикладі нашої студії, як нам вдалося вийти на зовнішні ринки та на що сьогодні потрібно звертати увагу митцям. Насправді це був не лише тренінг, а й обмін досвідом, адже серед учасників було багато людей із власними успішними напрацюваннями. Ми також розповіли про те, як адаптуємо традиційне мистецтво до сучасного ринку, створюючи репліки глинянських килимів для сучасних інтер’єрів», -сказала Марія Флейчук.

Під час лекції учасники дізналися про сучасні інструменти просування мистецьких виробів, розвиток власного бренду, використання культурної спадщини як конкурентної переваги та можливості міжнародної співпраці.

Другу частину заходу склав майстер-клас «Лялька – образ моделі світу», який провела професорка кафедри художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв Зеновія Шульга. Вона ознайомила учасників із символікою традиційної української ляльки, її місцем у культурі та значенням художнього текстилю для збереження національної спадщини.

«Для мене дуже цінно бути частиною цього проєкту. Такі зустрічі допомагають не лише популяризувати народне мистецтво, а й об’єднувати людей, які працюють над збереженням української культурної спадщини. Особливо важливо сьогодні говорити про глинянське килимарство та його історичні витоки», – зазначила Зеновія Шульга.

Про історичний зв’язок Тернопільщини з розвитком українського килимарства розповів історик і краєзнавець Сергій Ткачов.

«Сьогодні ми говоримо про глинянський килим, але варто пам’ятати, що його витоки пов’язані саме з Тернопільщиною. Саме тут діяла килимарня Владислава Федоровича, яка стала основою розвитку цього ремесла. Цього року виповнюється 140 років від часу її заснування, і завдяки грантовим проєктам та ініціативним людям ми працюємо над відродженням цієї унікальної традиції», – наголосив він.

Практична частина заходу стала особливо творчою. Під керівництвом Зеновії Шульги всі учасники власноруч виготовили традиційну українську ляльку-мотанку у формі зайчика, познайомилися з давніми ремісничими техніками та відкрили для себе багатство української культурної спадщини через практичну творчість.

Проєкт «Під одним небом: мистецькі резиденції у Вікні» спрямований на підтримку митців, розвиток міжкультурного діалогу та професійної співпраці, а також популяризацію української культурної спадщини в Україні та за її межами.

«Під одним небом: мистецька резиденція у Вікні» – міжнародний проєкт підтримки індивідуальних мистецьких творів, спрямований на розвиток міжкультурного діалогу та професійної співпраці.

Організатор: Громадська організація «Мистецький фестиваль “Ї”» (Україна). Партнери: AYA Found (Польща), NOVACT (Іспанія).

Профінансовано Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або EACEA. Європейський Союз та грантодавець не несуть відповідальності за їх зміст.

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *