Призери четвертого етапу Кубка світу з біатлону у німецькому Обергофі підтримали Україну під час квіткової церемонії після переслідування.
Український біатлоніст Дмитро Підручний посів шосте місце та під час урочистої частини розгорнув великий прапор України. Інші учасники нагородження не залишилися осторонь та взяли український прапор на свій подіум для спільного фото, повідомляє ZN.UA.
У церемонії також брали участь норвежці Стурла Голм Легрейд, Тар’єй та Йоганнес Бо, а також французи Ерік Перро та Кентен Фійон Має.
“Ще одна драйвова гонка. Вдруге поспіль я у квітковій церемонії. Неймовірно радує стабільність. Норвезька команда підняла український прапор на подіум. Французькі спортсмени теж долучилися до спільного фото.
Переповнюють емоції та подяка цим неймовірним хлопцям. Не втомлююся повторювати “дякую” вам за підтримку. Про вас каже вся наша країна, а завдяки вам про Україну говорить увесь біатлонний світ”, – написавДмитро Підручний в Instagram.
Виставка робіт Казимира Сікорського відкрилася у Шумському краєзнавчому музеї.
Видатний митець народився 26 вересня 1935 року в селі Ходаки. Дитинство було затьмарене трагічними подіями Другої світової війни. Узимку 1944 року нацисти вбили його батька, бабусю та дідуся. Восьмирічного Казимира разом із матір’ю депортували до Німеччини, де вони перебували у таборі.
Після закінчення війни Казимир повернувся в Україну. Він закінчив школу та вступив до Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва. Його творчий шлях розпочався в Києві, де він працював провідним художником у «Київторгрекламі». Згодом митець повернувся до рідного Шумська, а пізніше переїхав до Тернополя. У Тернополі він багато років працював головним художником Тернопільського академічного обласного драматичного театру імені Т. Шевченка.
Особливою гордістю митця став пам’ятник Тарасу Шевченку, який він мріяв створити десятиліттями. Пропрацювавши численні ескізи та композиції, разом із архітектором Станіславом Калашником він втілив цей задум. У жовтні 1999 року, до 850-річчя Шумська, місто отримало величний подарунок – пам’ятник Кобзарю, який встановлений навпроти адмінбудинку.
Казимир Сікорський був багатогранним митцем – талановитим художником та скульптором. Він помер 16 квітня 2012 року, а його поховали у Тернополі. Казимир заповів свої роботи рідному краю, і сьогодні вони є справжньою окрасою Шумського краєзнавчого музею.
Усіх охочих запрошують відвідати виставку.
Шумський краєзнавчий музей працює з вівторка до п’ятниці, а також у неділю.
Учениця Тернопільського академічного ліцею «Українська гімназія» ім. Івана Франка Уляна Гербут тиждень перебувала в Непалі. Після перемоги у всеукраїнському відборі поїхала туди на Міжнародну молодіжну олімпіаду з астрономії та астрофізики, де взяли учні з дев’ятнадцяти країн світу. Дівчина привезла додому бронзову медаль, посівши третє місце. – пише видання “Вільне життя”.
Про те, що поїде до Непалу, дівчина раніше навіть не мріяла. Ще у Львові на Всеукраїнській олімпіаді очікувала на менший бал. Молилася, щоб отримати хоча б призове місце.
«Мені дали другий диплом, а в абсолютному рейтингу отримала третє місце, – пригадує. – Це був неочікуваний результат. А в Непалі, навпаки, хотіла здобути щонайменше срібло. Вважаю, що могла його здобути, адже знаю більше, ніж оцінили мої знання. Пізніше нам надіслали офіційні розв’язки задач і рейтинги. Побачила свої бали за кожну задачу. Дві задачі мені не зарахували через те, що у мене був інакший спосіб розв’язання. Хоча моя відповідь була правильною і одну задачу я розв’язувала складнішим способом, використовувала складніший математичний апарат. Навпаки, я думала, що це мало би вітатися на олімпіадах, бо це свідчить про обізнаність і критичне мислення. Це розчарувало, що навіть на міжнародному рівні таке трапляється. Оцінили не мої знання, а те, як я дотрималася їхніх шаблонів».
«Що складніша задача, то більше мені подобається»
У Непалі учні упродовж чотирьох годин розв’язували по дванадцять задач. Потім працювали з картою зоряного неба і телескопом. Найбільше дівчині сподобалися задачі.
«Відчуваю азарт, коли дивлюся на задачу і не одразу розумію, як її розв’язати, – каже Уляна Гербут. – Тоді не нудно. Люблю такі виклики. Що складніша задача, то більше вона мені подобається».
Представлення основної команди України на церемонії відкриття Міжнародної олімпіади.
«Відмовляли – переконували, що фізика й астрономія без майбутнього в Україні»
Тепер Уляна дає собі можливість відпочити. Адже усе має свою ціну. Школярка каже, що люди, зазвичай, бачать лише вершечок айсберга і не здогадуються, скільки наполегливості і витрачених сил лишається за кадром.
«Коли вітають зі здобутками, ніхто не знає, яка їх ціна, – продовжує дівчина. – За кожною нагородою дуже багато годин праці. Деколи навіть із примусу. Наприклад, коли я готувалася до олімпіади, то займалася з репетитором онлайн з 20-ї години до опівночі. Це по три-чотири години щодня. Не вистачало часу для сну. Дехто мене відмовляв. Переконували, що фізика й астрономія не мають майбутнього в Україні через мале фінансування. Радили «йти» в програмування або штучний інтелект. Можливо, колись і зійду з цього шляху. Але маю відчуття, що якщо я не буду цим займатися, то не буду щасливою. Для мене складність не є негативним явищем. Бо я впораюся із будь-якою складністю».
«Що далі заглиблюємося в природу і час, то складніше розуміння»
Захоплення астрономією для Уляни Гербут почалося із фізики. У дев’ятому класі вона здобула третє місце на міській олімпіаді. Та щоб іти далі, потрібно було зайняти перше місце. Вирішила спробувати себе ще в чомусь подібному. Так відкрила для себе астрономію. Також дівчина любить творчість.
У Непалі
Усе, що Уляні Гербут відомо з астрономії, вона вивчила самостійно і з додаткових джерел. Адже в школах астрономію вчать в 11-му класі, а Уляна зацікавилася цим предметом ще в 9-му. Їй стало дуже цікаво. Адже астрономія – це не лише планети. Дівчина вже звикла працювати з великими числами. Та є такі речі у фізиці, які не піддаються розумінню. Принаймні поки що. Якраз математика це обчислює.
«Навіть не знаю, чи можемо ми осягнути космічні цифри в такому варіанті, як розуміємо – відрізки, метр чи два, – продовжує Уляна. – Фізика щороку стає складнішою. Що далі ми заглиблюємося в природу і час, то складніше розуміння. Якраз допомагає математика. Оперувати числами нескладно. Навіть якщо вони дуже великі. Адже є калькулятор. Якщо працювати з відстанями, в астрономії є одиниці – парсеки. Один парсек – це приблизно 200 тисяч астрономічних одиниць. А одна астрономічна одиниця – це 150 мільйонів кілометрів».
Стадіон школи в Катманду. Командні гіди налаштовують телескопи.
На моє питання, чому Уляна прагне більшого, аніж дає шкільна програма, відповідає: «А як тоді жити, якщо чогось не знати? Коли вивчаю, заглиблююся, коли розв’язую усе складніші й складніші задачі, відчуваю від того щастя, – каже юнка. – Мені здається, що це моє покликання. Навіть коли втомлена і в якийсь період не хочу нічого, то однаково знаю, що перепочину й продовжу. Звісно, що не можу завжди підтримувати запал і натхнення в собі. Проте відпочиваю і знову повертаюся до цього».
Відновитися їй допомагає читання книжок або хатні справи. А ще – улюблений кіт Асік. Дівчина любить спілкуватися з начитаними й ерудованими людьми, хто має почуття гумору.
Тернопіль. Вечір листопада 2024 року. Уляна Гербут біля свого будинку споглядає небо через домашній телескоп.
Коли є натхнення, удома Уляна користується телескопом. Проте він не надто потужний.
«На Місяць дивлюся, – розповідає. – На планеті Сатурн можу побачити кільця. До слова, телескоп з’явився вдома раніше, ніж я почала цікавитися астрономією. Коли мені було 11 років, тато придбав апарат».
Уляна мріє зробити наукову кар’єру. Можливо, каже, навіть якийсь внесок у розвиток фізики чи астрономії. З її досвіду, у фізиці й астрономії дуже потрібна уява. Хоча спочатку це може здаватися нелогічним чи неочевидним.
Уляну Гербут часто запитують, на що вона покладається більше – на своє серце чи на розум. Дівчина вважає, що для того, аби жити повноцінно і якісно та ухвалювати правильні рішення, треба покладатися і на раціональне мислення, і на відчуття. Адже ми – люди, а не роботи.
Знаменитий український шахіст Василь Іванчук не зміг стримати емоцій під час чемпіонату світу з рапіду, який цими днями проходить в американському Нью-Йорку.
Під час партії з американцем Даніелем Народицьким уродженець Тернопілля не встиг зробити хід та розплакався.
Гросмейстеру не вдалося за шість секунд вирішити, куди і якою фігурою піти, внаслідок чого він вийшов за ліміт часу та програв партію. Після цього 55-річного представника Львова буквально накрило і він просто розплакався, закривши обличчя руками, пише OBOZ.UA.
Після цього шахіст програв ще дві зустрічі та не зумів пробитися до плей-оф. Іванчук набрав 7,5 очок за підсумками 13 турів та посів 66-те місце у загальній турнірній таблиці.
Нагадаємо, легендарний гросмейстер Василь Іванчук народився у місті Копичинці на Тернопільщині. У 2007 році чоловік здобув титул чемпіона світу з бліцу, а у 2016-му став чемпіоном світу зі швидких шахів.
Учасниця відомого телепроєкту “Холостяк” Анастасія Юзьвак, яка родом зі Збаража, осоромилася у мережі
Дівчина під час прямого ефіру, разом зі своєю подругою вибирали чоловіка для знайомства. “Нє хачу украінцев”, – сказала Анастасія переглядаючи у соцмережах профіль одного з чоловіків Ролик у мережі оприлюднила Anastasiia Bakulina, а вже згодом його поширили у пабліках
Нещодавно відбувся чемпіонат України з біатлону, де успішно виступила студентка соціально-гуманітарного факультету Західноукраїнського національного університету – Тарасюк Тетяна.
Вона у гонці переслідування виборола золоту нагороду.
Вітаємо спортсменку класичного університету Тернополя та бажаємо подальших успіхів та перемог!
У Тернополі в церкві святого апостола Петра відкрили найбільшу шопку в Україні.
Інсталяцію щорічно встановлюють напередодні Різдва.
У 2024-му шопка вражає розмірами: до 40 метрів у ширину та до 30 метрів у висоту.
“Важливою новацією стало включення в шопку елементів, що відображають сучасну історію України: Маріупольський драмтеатр, лікарня “Охматдит” та Охтирка. Ці символічні місця нагадують про трагічні події, які вразили кожного українця”, – повідомили в обласній державній адміністрації.
Шопка була урочисто відкрита на Святвечір, 24 грудня. Тернополян запрошують відвідати інсталяцію.
У селі Юстинівка Підгаєцької громади, що на Тернопільщині, на Святвечір і Різдво влаштували вертеп і театралізоване дійство — водіння кози.
Про це Суспільному телефоном розповіла місцева жителька Людмила Кравчун.
За її словами, сьогодні, 25 грудня, від 9 години ранку у селі ходять із шопкою:
“В нас це з покоління в покоління, ще від наших дідів-бабів відбувається. На Святвечір, як тільки зійде зірка, найперше коза йде в хату і прославляє народження Ісуса Христа. Після кози йде вертеп. Це вже йдуть трохи старші хлопці. А сьогодні, на Різдво Христове, йде шопка. Вони все зображають народження Ісуса Христа, показують Ірода. Показують цю шопку, після того колядують, віншують. І так з хати до хати”.
Шопка в Юстинівці. Людмила Кравчун
Людмила Кравчун розповіла, що далі молодь готуватиме Маланку, яку водитимуть перед Новим роком. У цей день люди переодягаються в різних персонажів, зокрема в циганку, коваля, поліцейського і ходять по селу, колядуючи.
Працівниками науково-дослідного відділу НПП “Дністровський каньйон” продовжено моніторинг зимових скупчень птахів на водоймах парку.
“Було обстежено нижню частину Касперівського водосховища. Тут на момент спостережень перебувало 5 чепур великих та значна кількість крижнів. Значно багатшим в орнітологічному відношенні виявився Дністер. На обстеженому відтинку ріки (від урочища Печеніги біля с. Городок до с. Добрівляни) перебувало близько 40 лебедів шипунів та 20 чепур великих. Декілька днів раніше на цьому відтинку спостережено понад 4 сотні крижнів. Скупчення птахів привабило сюди одного з найбільших хижих птахів Європи орлана -білохвоста”, –повідомили у парку.
Під час цих спостережень відбувався масовий проліт бакланів у південному напрямку. Сумарна чисельність пролітних зграй наближалась до 1000 особин
Під час цього польового виїзду проведено обліки орнітофауни на межиріччях та обстеження інших природних комплексів, зокрема геологічної пам’ятки природи “Касперівські скелі”.
Сьогодні, 20 грудня, вийшов черговий епізод одного з найрейтинговіших телепроєків “Холостяк” із Олександром Тереном.
У цьому випуску троє дівчат мають познайомити холостяка із своїми батьками. Так, до трійки фіналісток увійшла тарологиня та володарка жіночої енергії Анастасія.
Дівчина родом зі Збаража, проте протягом багатьох років живе закордоном. Але для знайомства із рідними вона все ж обрала свою Батьківщину.
Пара розпочала своє побачення на березі озера, медитуючи.
Після чого, Анастасія привела Олександра до будинку для знайомства із ріднимиРа.
