Відома порноакторка із Львівщини знялась з пораненими військовими для благодійного календаря

Порноакторка Юлія Сенюк із Львівщини, яка відома під псевдонімом Джозефіна Джексон, взяла участь у проекті для допомоги українським військовим, які втратили кінцівки і потребують фінансування. Вона знялась у фотосесії з пораненими військовими для благодійного календаря.

На своїй сторінці у Instagram Джозефіна Джексон опублікувала відео з бекстейджу та розповіла про проект. Вона взяла участь у фотосесії з пораненими військовими, щоб створити календар, кошти від продажу якого передадуть для реабілітації та протезування військових.

29-річна Джозефіна Джексон (Юлія Сенюк) родом із Золочева, що на Львівщині. Жінка є відомою порноакторкою та під час повномасштабного вторгнення допомагає українським військовим, зокрема зараз збирає один мільйон гривень для Центру складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки.

https://zaxid.net/news/

Віталій Козловський заінтригував обручкою

Український співак Віталій Козловський, який зараз служить в ЗСУ, розповів про зміни у особистому житті. Виявилося, що він вже одружився. Сьогодні, 6 березня, у свій день народження чоловік опублікував фото в Instagram з весільними обручками. “Сьогодні мені 39. Минув рік, який перевернув моє життя… Коли опиняєшся за крок від смерті, цінності змінюються полярно – хочеться спішити жити, спішити любити, насолоджуючись кожною миттю, проведеною з найріднішими і найважливіше не відкладати на потім. Скажу всесвіту лише одне: Дякую”, – підписав світлину Козловський.
Скріншот посту Віталія Козловського 
Скріншот посту Віталія Козловського 
Хто є дружиною співака – Віталій тримає цю інформацію у таємниці. “Просто коли ти говориш надто багато, доводиться говорити ще більше. Тому на все свій час”, – сказав співак у програмі “Сніданок з 1+1”. Але охарктеризував свій новий статус так:
“У мене було багато стосунків. Вони по різному переживалися, не треба нічого очікувати, нічого шукати. Мені все зрозуміло. Святкувати будемо пізніше, поки що ще не час для гучних таких свят, бо весілля треба гуляти прям правильно. Треба запросити усіх родичів гарбузових, як то кажуть, і близьких, і далеких, і всіх-всіх об’єднати на цьому святі життя. І це буде!”.
До слова, раніше у Козловського були стосунки з блогеркою Раміною Есхакзай. Тоді пара готувалаля до весілля, але згодом його відмінила. Сам співак потім зізнався, що їхній роман був вигідним для дівчини, проте насправді нічого серйозного між ними не було.

Найкращою поштовою маркою України стала марка за ескізом Олега Шупляка

«Найкраща поштова марка України 2023 року» — «Вічна пам’ять!», випущена 29 серпня, в День пам’яті загиблих захисників України.
Про це повідомляє Укрпошта
Ескізом марки стала картина заслуженого художника України Олега Шупляка «Журба» (2016 р.).
Поштова марка містить благодійну складову, яку ми направляємо на підтримку сімей військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну.”

На конкурсі “Міс Японія” перемогла Кароліна Шийно, вона народилася в Україні

Переможницею конкурсу “Міс Японія” стала японка українського походження Кароліна Шийно. Вона стала не лише першою дівчиною, народженою за межами країни, а й найстаршою. Однак ця перемога викликала дискусію в японському суспільстві.

Про це повідомляє BBC.

Кароліні Шийно 26 років. Вона народилася в Тернополі, але коли дівчинці було 5 років, її мати вийшла заміж за японця та переїхала. Нині Шийно живе Нагої, префектура Айті, а громадянство отримала у 2022 році.

“Мені доводилося стикатися з бар’єрами, які часто заважали мені сприймати себе як японку, тому я сповнена вдячності за те, що на цьому конкурсі мене визнали японкою”, — сказала вона у своїй промові японською мовою зі сцени конкурсу.

За її словами, вона є японкою “в мові і в думках” та прагне створити суспільство, в якому “людей не судять за їхньою зовнішністю”.

українська міс азія
Кароліна Шино. Фото: karolina0824/Instagram

Ай Вада, організаторка гран-прі конкурсу “Міс Японія”, розповіла ВВС, що судді абсолютно впевнено обрали дівчину переможницею і що це “дало нам можливість переосмислити, що таке японська краса”.

“Після сьогоднішнього результату я переконалася в одному… Японська краса існує не в зовнішності, не в крові, але вона міцно живе в нашому серці”, — додала вона.

Однак це не завадило людям у соціальних мережах порушити питання щодо перемоги Шийно. Дехто запитував, як людина без японського походження взагалі може називатися “Міс Японія”. Дехто запитував, чи пов’язане це рішення з геополітичною ситуацією у світі й чому західній красі надали перевагу перед азійською.

Разом з тим журналістка Магдалена Осумі у X зазначила“Якщо люди продовжуватимуть оцінювати японськість на основі коріння і вважатимуть своїми лише тих, хто має чисту японську кров, замість того, щоб приймати мультикультуралізм, в Японії не залишиться японців”.

українська міс азія
Учасниці конкурсу “Мія Японія”. Фото: slimbeautyhouse_kanada_jp/Instagram

Це не вперше, коли японський конкурс краси виграє не японка.

У 2015 році переможницею конкурсу “Міс Всесвіт Японія” стала Аріана Міямото. Вона народилася в сім’ї японки, а її батько був афроамериканцем. Це рішення викликало неоднозначну реакцію користувачів мережі: 20-річна дівчина отримала тисячі повідомлень на свою підтримку, але також і критику, оскільки дехто вважав, що вона “недостатньо схожа на японку”.

Tik Tok-зірка з Тернополя Vova Cigan презентував святкову пісню «Різдвяна»

«Рiздвянa» – це нaйщиpiшa пiсня, якa несе в сoбi свiтлo Рiздвa.

Укpaїнський apтист з Теpнoпoля Вoвa Цигaн, який вiдoмий в сoцмеpежaх мiльйoнними пеpеглядaми вiдеo, пpезентувaв святкoву пiсню «Рiздвянa».

Зa iнфopмaцiєю пpес-pелiзу, нoвий сингл «Рiздвянa» – це нaйщиpiшa пiсня, якa несе в сoбi свiтлo Рiздвa.

У скарбничці Вови Цигана вже 4 aвтopських пiснi: «Кoсмoнaвти», «Ти скaзaлa А», «А де, a де, a де» тa «Дoдoму».

Мелодію найдавнішої української колядки записали на Львівщині

На Львівщині записали мелодію найдавнішої української колядки, якій майже 400 років. Раніше завдяки етнографічним записам Івана Франка був відомий лише її текст. У ній розповідається про війну і відбудову київського Софійського собору. Мелодію ж відтворили завдяки старожилам прикордонного бойківського села Галівка на Львівщині. Про це розповів парафіяльний священик сусіднього села Мшанець Роман Гром.

«Є коляда у Мшанці, яку співали з незапам’ятних часів. Серед іншого, в ній розповідається про будівництво собору Святої Софії в Києві. Цю коляду 140 років тому записав о. Михайло Зубрицький, який служив парохом у Мшанці. Мшанецька коляда зацікавлює Івана Франка. Її видають, і це спричиняє міжнародну дискусію. Колядка унікальна і єдина в своєму роді, оскільки в ній містяться місцеві легенди про створення світу та про війноньку, яку Господь затопив огняним дощем та громовими кулями», – розповів Роман Гром.

На давній вік колядки вказує згадка про будівництво Софії Київської. Хоча насправді йдеться про її відбудову після знищення татарами. Як коментують у сюжеті ТСН, завідувач відділу «Софійський музей» національного заповідника «Софія Київська» Ігор Нетудихаткін та директорка Інституту франкознавства ЛНУ ім. Франка Наталя Тихолоз, у тексті згадані події не зведення, а відбудови собору Софії у 1630-і роки, за митрополита Петра Могили. Автори колядки могли бути причетними до цього процесу.

«Талановита людина, яка якимось чином мала відношення до Могилянського відродження Софії, бачила це на власні очі, опинилася у Мшанці і тут спрацював її поетичний дар – вона написала твір, який захопив усіх», – припускає завідувач музею «Софія Київська» Ігор Нетудихаткін.

Працівники заповідника «Софія Київська» знали опублікований Франком текст цієї колядки, навіть пробували її покласти на музику. Однак автентична мелодія вважалася втраченою.

Натомість старожили села Галівка на Львівщині Іван Волощак та Микола Кіхтан пам’ятають і слова, і мелодію колядки. Хоча в тексті є певні відмінності.

«Пан Іван співає про польську війноньку, як і записав о. Михайло Зубрицький, а пан Микола – про турецьку. Отже, ця колядка переосмислювалася та інкультурувалася в залежності від ворогів, які на той час допікали. Тож сьогодні її можна знову актуалізувати і співати про нинішню війну», – пояснює о. Роман Гром.

Таким чином ця коляда є найстарішою в Україні, дотепер такою вважалася коляда «Бог предвічний», яку виконують з 1780-х років.

У Святвечір Софійську колядку під дзвін церковних дзвонів на площі Святої Софії в Києві виконала Тіна Кароль.

Нагадаємо, Софійський собор збудував у Києві князь Ярослав Мудрий у XI ст. Під час нашестя монголо-татар у 1240 році та у пізніші століття святиню дуже понищили, а капітально відновили в 1630-х роках.

https://zaxid.net/news/

 

В одному з храмів Тернополя засвітили найбільшу різдвяну шопку країни

У цeрквi святого Aпостолa Пeтрa у Тeрнополi зaсвiтили нaйбiльшу в Укрaїнi рiздвяну шопку.

Цього року додaли новi локaцiї тa пeрсонaжi, якi вiдобрaжaють укрaїнськi рeaлiї святкувaння Рiздвa Христового. Цю шопку встaновлюють вжe мaйжe 20 рокiв, щороку додaючи новi aктуaльнi eлeмeнти.

“Ми зобрaзили, як проходить Рiздво воїнiв в окопaх, що до них тaкож приходить Господь i вони святкують; укрaїнську сiм’ю в вишивaнкaх, зa столом, бо ми є Фрaнцискaни; нaших трьох брaтiв. Тaкож встaновили три зaмки. Мiж службaми можнa будe прийти до цeркви, подивитися, зробити фотогрaфiї”,- про цe розповiв прaцiвник цeркви, брaт Трифон.

Михайлик Чан заспівав на уроці у Китаї “Червону калину” (відео)

Гімн Українських січових стільців звучав на уроці китайської мови в місті Вейфан у виконанні маленького вихідця з Кременця Михайлика Чана. Як вийшло, що хлопчик заспівав патріотичну пісню під час уроку, “Терміново” розповіла мама юного таланта кременчанка Світлана Дзюма-Чан.

“Якщо чесно, я була трішки шокована. Якраз йшла за ним до школи й тут вчителька присилає відео. Спочатку я не зрозуміла, думала що він якийсь вірш китайською розповідає, а як відкрила відео, зразу сльози. Потім розпитала у нього що це був за виступ такий?

Каже: а ми сиділи, грали ігри, потім вчителька запитала, чи хтось хоче розповісти історію, можливо що цікаве? А малий одразу підняв руку і запитав, чи можна заспівати українську пісню. Вчителька сказала що так, і Міша скористався моментом. На жаль, відео коротке, не зняли там де всі дітки плескають і радіють. Але всім сподобалась пісня”, – ділиться Світлана.

До слова, українська пісня у Михайлика, мабуть, у крові. Адже його дідусь Володимир Дзюма був знаним не лише на Кременеччині артистом, який славився своїм “золотим голосом”.

Хоча Михайлик і народився уже в Китаї, чудово володіє українською мовою. Мама Світлана підтримує в родині усі наші традиції. Хлопчик захоплюється військовими й сам мріє стати колись захисником.

Картину Івана Марчука продали на Sotheby’s за 76 тисяч євро

Пейзаж “Тут спокій поселивсь” українського художника Івана Марчука продали на аукціоні сучасного мистецтва Sotheby’s в Лондоні. Про це митець розповів у соціальних мережах.

9 листопада картину, створену Марчуком у 1982 році, продали за 76,2 тисячі євро (81,4 тисячі доларів). Раніше вона знаходилася в приватній американській колекції. Художник додав, що ціна перевищила попередню оцінку вартості пейзажу майже на 30%. Перед аукціоном її оцінювали в 40-60 тисяч євро.

Новий власник картини “Тут спокій поселивсь” невідомий. “Сподіваюся, що у моєї “дитини” – щаслива доля“, – написав Іван Марчук.

Рекорд серед творів митця встановила картина “Сад спокуси“. У 2022 році її продали на благодійному аукціоні Art can help за 120 тисяч доларів. Організатор події – український аукціонний дім Goldens – відправив половину отриманих коштів у фонд “Повернись живим” на потреби Збройних сил України.

Картина “Тут спокій поселивсь” Івана Марчука

Більше про автора картини

Іван Марчук – Народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Шевченка.

Створив нову техніку живопису під назвою “пльонтанізм” – нашарування дрібних ліній, з яких будується унікальна композиція кольору та світла. Доробок живописця налічує близько 5000 творів.

Іван Марчук. Фото forbes.ua

У 2006 році його прийняли до “Золотої гільдії” Міжнародної академії сучасного мистецтва у Римі (Accademia di belle arti di Roma). Також Іван Марчук став почесним членом наукової ради закладу.

У 2007 році він потрапив до рейтингу британського видання Daily Telegraph – “100 геніїв сучасності”. У ньому Марчук посів 72 місце.

Також 2021 року отримав відзнаку президента “Національна легенда України”.

У Києві, в колишній будівлі посольства США, планують відкрити музей сучасного мистецтва Івана Марчука.

Най його качка копне! — короткий словник галицької лайки

Олексій Гнатковський перетворює на перформанс будь-яку, навіть найменшу сцену. Річ не лише в таланті, а й у пристрасті, з якою він грає. В кожній ролі Гнатковський у той чи інший спосіб освідчується в любові до України. І навіть сентенційні монологи, які зазвичай сприймаються стримано, у його виконанні – це палкий маніфест, що прославляє велич та силу української культури.

Було б дивно думати, що українська культура обмежується якимись рамами, чи то літературними, чи то мистецькими. Українському культурному кодові притаманні не лише рефлексії та прагнення до свободи, а ще й неабиякий гумор, жага до життя, гедонізм. Та, звісно, темперамент, неодмінною ознакою якого є соковита, яскрава лайка. Надихаємося літературними (а інколи – й ні) висловами, приправленими галицьким перцем, – та закликаємо лаятись українською. Ось кілька барвистих висловів.

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Oleksiy Gnatkovskiy (@oleksiygnatkovskiy)


“Я перепрошую” – ввічлива прелюдія до лайки
Галичани – гонорові й водночас чемні люди. Тому лексема “Я перепрошую” – неодмінна частина їхнього вокабуляру. Часто це означає жовту картку й попередження опонентові перед початком застосування переконливих аргументів. “Я перепрошую” галичанин скаже навіть у ситуації, коли є загроза його життю: “Я перепрошую, але ваш пістоль лоскоче мені ребра”.

“Мені сі око сіпає з нервів” – “У мене вже око сіпається від хвилювань”

“Я тобі зі ср@ки ноги повириваю!” – погроза

“Шо ти сі шкіриш, я тобі не є якийсь пуцар” – “Не бачу приводу для веселощів”
“Най його качка копне!” – “Хай йому грець!”
“Холєра!” (експресивно) – доречно вживати, коли озлість бере
Вар’ят – божевільний

“Я вар’ят, мене двічі просити не треба” – гаряча згода у відповідь на безглузду пропозицію

“Я б тебе живого кусав!” – “Так і з’їв би тебе!”
Це радше ласкаве. Вживається як жартівливе, розчулене.

“Дати копняка” – “Дати стусана” (ногою)
“Слуп” – “Стовп”

“Іди ти до ср@ки!” – перекладу не потребує

Важливо: в цьому вислові на Галичині чемно вживають прийменник “до”, а не “в”.

“Я просто так сі тішу за тебе” – “Просто я за тебе радий”
“КапарА” – “Бруд”

“Най то шляк ясний трафив” – “Нехай би його чорти взяли”

“Ідійот” – “ідіот”
Напр.: “Я такий самий ідійот як ти, зварйований до холєри” – “Я такий же ідіот, як ти, що геть з розуму зійшов” (з вистави “Гуцулка Ксеня”).

“Як би з мами народився” – використовується, коли було вжито надзусиль
“Впомпувати” – “Навіяти”
“Скабаніти” – “Зійти з розуму”
“Мати Василева!” – емоційний вигук

“Не напружуй сі так сильно, бо капіляри попукають” – “Розлабся”

“Пес би тебе лизав” – див. “Най тебе качка копне”

0фанитак
0фоловерислідувати
3,761фоловерислідувати