У Чорткові зберігатимуть частину мощей Юрія Переможця

25 червня, наступного по Зелених святах дня в житті однієї з військових частин, що на теренах Чортківщини, сталася духовна й водночас історична подія.

Відтепер у новозбудованій капличці на її території зберігатимуться мощі святого Юрія Переможця (Перемогоносця), привезені з Папської столиці – Ватикану. До слова, святиня носить ім`я цього святого. Про це пише видання Чортків.City.

Свідками цього стали духовенство греко-католицької та православної Церков, депутати обласної ради від Чортківщини, керівництво району та міста, а також військовослужбовці ЗСУ.

Перед особовим складом військового підрозділу було зачитано Єпископську Грамоту з Апостольської столиці – вічного міста Рима:

«Для новозбудованого храму святого Юрія Перемогоносця на території військової частини в місті Чорткові Бучацької єпархії УГКЦ передаємо мощі з кістки святого Юрія Переможця на постійне перебування і для привселюдного вшанування та отримання обильних ласк Божих і потрібних земних благодатей за його заступництво…».

Преосвященні владики кир Іриней Білик та Димитрій Григорак, відслуживши молебень і уділивши архієрейське благословення, привітали військовиків з цією величною духовною подією, побажавши, щоб мікроскопічна частинка святого Юрія Переможця, яка відтепер буде завжди з ними, стала для них надійним захистом і єднала з небесною силою.

Командир військової частини висловив вдячність церковнослужителям за неоціненний дар, а також висловив надію, що Юрій Переможець пришвидшить нашу перемогу над ворогом, додасть військовим більше впевненості в собі й оберігатиме їх на службі українському народові.

Опісля кожен з присутніх мав можливість підійти й прихилитися до мощей святого Юрія.

Автор: Любомир Габруський

На Тернопільщині вперше розквітли 100 лілій, які висадили на алеї Слави ЗСУ

На Тернопільщині вперше розквітли 100 лілій на Алеї Слави ЗСУ, що поблизу будинку народної творчості. Квіти висадили торік під час проєкту “100 лілій в 100 громад заради Перемоги” у Заліщиках.

Про це Суспільному розповіла заступниця міського голови Заліщиків Олеся Кирилюк.

За її словами, Заліщицька міська рада отримала мінігрант Асоціації об’єднаних громад України за підтримки “CIB Holland B. V”. Це 100 цибулин лілій різних кольорів. Алея була висаджена місцевими жителями спільно з внутрішньо переміщеними особами. Усього долучились близько 20 людей.

100 лілій на Алеї Слави ЗСУ, проєкт
Учасники проєкту. Заліщицька міська рада

“Лілія — квітка миру, квітка перемоги вже кілька тисячоліть для людства є символом незламності, свободи, надії. Різнокольорові лілії, як символи різних народів, які в Україні борються за незалежність з російськими загарбниками. Наша громада в тилу тримає свій фронт, підтримуючи Збройні сили України. Десятки машин гуманітарної допомоги, одяг та взуття, все, що потрібно воїнам, їде на фронт. Висадження лілій на алеї Слави ЗСУ в нашій громаді — черговий акт підтримки, який додасть сил для перемоги”, — розповіла Олеся Кирилюк.

100 лілій на Алеї Слави ЗСУ, проєкт

Храму в якому на Тернопільщині молився Богдан Хмельницький виповнилося 350 років

Храму у селі Шляхтинці, що на Тернопільщині, де за переказами молився сам Богдан Хмельницький, виповнилося 350 років.

Про це повідомив голова Байковецької громади Анатолій Кулик.

“350 років з часу заснування виповнилося церкві Пресвятої Трійці в селі Шляхтинці. Велична дата, величний ювілей. Цей Божий дім пережив численні війни і доленосні події. У ньому молився Богдан Хмельницький, душпастирював представник відомої української патріотичної родини Барвінських отець Григорій…
З цієї нагоди щиро вітаю парафіян цього храму та отця Мирона Сачика. Для них є великою гордістю бути причетними до славетної історії святої церкви, яка на століття стала Божим оберегом села. Тож нехай Господь Бог і надалі дарує мешканцям Шляхтинець та святим отцям здоров’я та щастя, любов та злагоду, мир та добро”, – відзначив голова громади. 

До Тернополя приїде Предстоятель ПЦУ Епіфаній

Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній приїде до Тернополя. Блаженніший митрополит Київський і всієї України очолить богослужіння. Про це повідомляє Тернопільська Єпархію ПЦУ.

29 червня, 17:00год:
З нагоди свята Тернопільської чудотворної ікони Божої Матері у Кафедральному соборі Воздвиження Чесного Хреста Господнього відбудеться Всенічне бдіння.

30 червня, 9:00 год:
Відбудеться Божественна літургія та хресний хід до собору Різдва Христового.

Запрошуємо усіх вірян долучитися до урочистостей та спільної молитви за милість та щедроти Пресвятої Діви Марії “Тернопільської”!, – йдеться у повідомленні.

У небі над Тернопільщиною спостерігали сріблясті хмари

У Тернопільській області, місцеві жителі спостерігали незвичне явище в небі.

“Сьогодні перед світанком над західною Україною і, власне, над Бережанами можна було спостерігати дуже красиві сріблясті хмари. Їх видно виключно влітку в північній частині неба на сутінковому небі. Утворюються на висоті 70-90 км і складаються с водяного льоду і метеорного пилу”, – відзначив коритувач Сергій Хоменко. 

Детальніше у відео автора.

Тернопільська фехтувальниця проігнорувала рукостискання з росіянкою

Вихованка тернопільської школи фехтування Олена Кривицька відмовилася від рукостискання із росіянкою Майєю Гучмазовою, яка представляє Грузію.

Інцидент стався під час чемпіонату Європи у швейцарському Базелі

“Блять, почєму їм можна всьо, ані што, ахуєлі?” – саме це так відреагувала росіянка Майя Гучмазова після того, як українська фехтувальниця Олена Кривицька відмовилась тиснути їй руку після поєдинку.

До речі, українка Кривицька перемогла з рахунком 15:9.

Джерело  

На Тернопільщині виявили два унікальних поховання

Протягом 2021 р. на території Тернопільської області під час польових робіт (оранки) були виявлено два поховання у кам’яних скринях-гробницях біля сіл Білий Потік та Озерна Чортківського району. Обидва поховання досліджували археологи із Тернопільської області М. Ягодинська (Тернопільський обласний центр охорони культурної спадщини), М. Сохацький (Борщівський обласний краєзнавчий музей), В. Ільчишин (Залозецький краєзнавчий музей), археолог з Чортківщини В.Добрянський. Вид та внутрішній зміст поховальних споруд дозволив дослідникам віднести ці поховання до культури кулястих амфор, розповіли в Тернопільський обл. центр охорони пам’яток культурної спадщини
Носії культури кулястих амфор є однією із головних культурних спільнот, що існували на зламі доби енеоліту і доби бронзи (кінець IV- перша пол. ІІІ тис. до н.е.). Свою назву ця культура дістала за характерними формами посуду — кулястими амфорами з невеликими вушками на плічках. Ареал поширення культури охоплює басейн Ельби на Заході і Дніпра на сході, сягаючи до побережжя Балтики на півночі і басейну Дунаю на півдні. Пам’ятки, що розташовані на території України належать до східної групи культури кулястих амфор. Хронологічні рамки існування східної групи дослідники визначають у межах 2930-2380 рр. до н.е.
Тип господарства населення культури кулястих амфор мав змішаний скотарсько-землеробський характер, що відзначався, переважанням скотарства над землеробством, а мисливство та збиральництво відігравали допоміжну роль.
Свідченням переважаючого саме кочового способу життя є й те, що поселення та стоянки фіксуються у значно меншій кількості, ніж могильники. Науковці припускають, що могильники, які найчастіше мали форму кам’яних скринь, і домінували на території східної групи (Волинь, Поділля, Молдавська височина), слугували своєрідним якорем для носіїв культури кулястих амфор, що змушував їх утворювати поселення. Спорудження таких поховальних споруд вимагало значних зусиль, в яких мали брати участь щонайменше кілька родин. Випадки багаторазового використання деяких могил не є поодинокими, це засвідчують також поховання про які ітиметься далі. Саме це може свідчити про життя протягом відносно довгого періоду окремих груп населення у в місцевості поблизу кам’яних гробниць.
Найбільше інформації про культуру кулястих амфор дають саме могильники, що представлені похованнями із кам’яними конструкціями. За весь час на Тернопільщині зафіксовано 41 випадок знахідок гробниць культури кулястих амфор. Усі вони були відкриті випадково під час земляних робіт, зокрема сільськогосподарського характеру із застосуванням важкої техніки. Одна із гробниць яка була виявлена на території нашої області представлена у експозиції Тернопільського обласного краєзнавчого музею і є доступною для ознайомлення для усіх бажаючих. Ця гробниця була виявлена випадково у 1964 р. поблизу с. Довге Тернопільського району, участь у її дослідженні брали археологи: І.К.Свєшніков, Ю.М. Малєєв, І.П. Ґерета, Є.О. Харитонов.
Багатий набір речей, що зустрічається у похованнях цієї культури можна розглядати як індикатор престижу похованих. Поряд з особливо ретельно обробленими крем’яними сокирами і долотами, часто є присутніми вироби з бурштину та кістки. До ефектних, декорованих предметів з кістки належать, насамперед, пластини Т-подібної форми, а також унікальні вироби, характерні для населення східної групи: так звані пряжки (аксесуари, що кріпилися до пояса), браслети та трубчасті тримачі. Цілком можливо, що як показником престижу могла слугувати і незакінчена кам’яна сокира.
Перше поховання у 2021 році виявили робітники у полі поблизу села Білий Потік Чортківського району. Прошурфувавши площу навколо провалля кам’яної гробниці, археологи зафіксували кам’яне прекриття гробниці. Під місцем провалля зафіксовано три людські скелети (за визначенням антропологів, кістяки належали трьом чоловікам 16—18 (20), 25—35 та 40—50 років.) та посуд.
Конструкція кам’яної гробниці була прямокутної форми із вертикальними стінами. Гробниця була споруджена із відшліфованих кам’яних плит червоного пісковика з ретельно обробленими краями, зашліфованими до ідеального стану та підігнутими один до одного краями плит, що складалось враження про суцільність стіни гробниці. Внутрішні розміри поховальної камери становили: 1,9 м довжини та 0,9 м ширини, із глибиною 0,9 м.
Першу групу інвентарю становлять предмети одягу та прикраси, що представлені кістяними виробами. У районі поясу двох скелетів було виявлено кістяні пряжки, а також у кутах «скрині» кістяну проколку і підвіску з ікла вепра.
Другу групу знахідок інвентарю поховань становлять крем’яні вироби: сокири, тесло та ножеподібні пластини.
Найбільш характерним типом знайдених посудин є куляста амфора з рівним дном, циліндричною шийкою та двома або чотирма вушками, прикрашена на шийці і верхній частині тіла рядками звисаючих трикутників, вкритих заглибленнями, що утворюють мотив так званої риб’ячої луски або ромбів. Значно рідше трапляється орнамент у вигляді округлих, вертикальних або дугастих заглиблень, відбитків шнура та мотив ялинки. Крім амфор відомі миски з дугастими стінками та низькі циліндричні покришки, прикрашені ялинковим орнаментом. Щодо технологічних особливостей виготовлення і складу керамічного тіста, слід зазначити, що у всіх випадках наявний великий відсоток домішок органіки, яка відображена пористим виглядом поверхні посудин.
Друге поховання культури кулястих амфор було виявлено між селами Озеряни та Ланівці колишнього Борщівського району під час глибокої оранки поля. Сама конструкція кам’яної гробниці була прямокутної форми із вертикальними стінами. Долівка теж була викладена плитою із пісковика. Камера гробниці була заповнена у придонній частині похованими, супровідними артефактами та ґрунтовими відкладами. Варто зазначити, що обидві гробниці були зроблені з плит місцевого каменю червоного пісковику.
Усі знахідки, зокрема і кістки скелетів, були у вкрай поганому стані, мокрі, трухляві та фрагментовані. Положення тіл простежити не вдалося. Вся площа саркофага була заповнена рештками скелетів, горщиками та великою кісткою тварини.
Антропологічний аналіз проведений у відділі біоархеології ІА НАНУ показав, що у гробниці розміщувалися кістяки, що належали п’яти особам: двом чоловікам 30—40 і 35—45 років, двом жінкам 20—30 років та дитині 10—13 років. Причому три кістяки, що фіксувалися візуально, належали чоловікам та одній жінці, одна з жінок та дитина представлені лише декількома зубами та коронками зубів (!).
Серед поховального інвентарю були виявлені такі види предметів: 11 ліпних горщиків та одна ліпна покришка, крем’яні вироби, а саме 2 сокири, відщеп та пластина, 4 бурштинових намистини, кістяна пряжка та 3 ікла кабана або свині.
Цікавими видаються висновки антропологів стосовно похованих у Білому Потоці та Озерянах. Усі чоловічі черепи з означених поховань належать до великої європеоїдної раси, як зрештою і черепи з інших об’єктів культури кулястих амфор України. За результатами порівняльного аналізу черепів у людей із поховань Білий Потік та Озеряни найчіткіше фіксується північно-західний напрямок антропологічних зв’язків. Найбільш морфологічно близькими до чоловіків із Білого Потоку та Озерян є чоловіки поморської культури території Литви і Прусії. Окрім цього, у одного із похованих чоловіків із Озерян антропологи зафіксували загоєну трепанацію (вірогідно — підчищення країв проникаючої травми). Подібна операція ще не була зафіксована у представників цієї культури території України.
Дослідники, цих поховань відзначають, що такі відкриття трапляються досить рідко, а у 2021 році їх було аж цілих два! Ретельно досліджені та зафіксовані поховання є досить цінним доповненням до вже наявної бази подібних поховань, мають також важливе значення для подальших досліджень культури кулястих амфор. Водночас, такі прецеденти яскраво демонструють правильне відношення громадян до виявлених ними об’єктів культурної спадщини, які одразу ж повідомляють спеціалістів про власні випадкові відкриття.
** Допис написано за матеріалами наукових монографій та публікацій:
Стародавнє населення Прикарпаття і Волині. Київ: «Наукова думка», 1974. С. 152-158.
Кадров, С., Малєєв, Ю. М., Шміт, М. Східна група культури кулястих амфор за даними радіовуглецевого датування. Археологія. № 1. 2000. С. 17-34.
Рудич, Т. О., Козак, О. Д. Антропологія поховальних комплексів культури кулястих амфор Білий Потік та Озеряни на Тернопільщині. Археологія і давня історія України. № 1 (46). 2023. С. 116-126.
Ягодинська М.О., Ільчишин В.В., Сохацький М.П. Нові дослідження поховань культури кулястих амфор на Тернопільщині. Археологія і давня історія України. № 1 (46). 2023. С. 101-115.
Szmyt M. Between West and East. People of the Globular Amphora Culture in Eastern Europe: 2950—2350. Baltic-Pontic studies, 8. 1999. Poznań: Adam Mickiewicz Universitet.
*** Візуальні матеріали використані з дозволу авторів досліджень.

У Тернополі започаткували літературну премію

Щорічну міську літературну премію імені Михайла Левицького заснували у Тернополі. Положення про Премію та склад організаційного комітету з її присудження затвердили на 39 сесії міської ради.

Цю літературну премію призначатимуть одному автору за кращу поетичну збірку. Переможця нагороджуватимуть 15 серпня з нагоди святкування Дня міста Тернополя.

У Положенні прописано, що на здобуття Премії та почесного звання лавреата подаються оригінальні поетичні твори, опубліковані окремими книжками не пізніше ніж за місяць до висунення їх на здобуття Премії. До поетичних збірок необхідно додати рецензії або відгуки, опубліковані в друкованих чи електронних періодичних виданнях. Подавати твори необхідно в управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради. Претендентів подають Тернопільська обласна організація Національної спілки письменників України або Літературне об’єднання при Тернопільській обласній організації Національної спілки письменників України, районні творчі літературні об’єднання, а також заклади культури, освітні установи, творчі спілки.

Подані матеріали організаційний комітет розглядатиме з 10 червня до 10 липня поточного року. Премія присуджується авторові лише один раз. Посмертне подання збірок на здобуття Премії не проводиться. Розгляд, обговорення та оцінка робіт триватиме до 30 липня поточного року. Особі, удостоєній Премії, присвоюється звання Лавреата премії імені Михайла Левицького і вручається диплом. Лавреатові виплачується грошова винагорода в розмірі вісім тисяч гривень, без вирахування всіх видатків та інших обов’язкових платежів. У разі відзначення Премією двох авторів збірки, кожному видаються дипломи, а грошова сума Премії ділиться між ними порівну.

Де подивитися матч Україна-Румунія

Збірна України у понеділок, 17 червня, розпочинає свої виступи на чемпіонаті Європи з футболу 2024 року, який стартував у Німеччині. Це вже четверта континентальна першість поспіль для “синьо-жовтих”. Першим суперником команди Сергія Реброва є команда Румунії.

Картину художника з Тернопільщини продали з аукціону за рекордні 10 мільйонів гривень

Роботу тернопільського художника Івана Марчука продали у столиці за 250 тисяч доларів, або ж 10 млн грн.

В суботу, 8 червня, на київському аукціоні Goldens картину Івана Марчука продали за рекордну для України суму.

За пейзаж під назвою “Зійшов місяць на Дніпром” новий власник заплатив 250 тисяч доларів.

Про це йдеться на сайті аукціонного дому. У своїх соціальних мережах Goldens написали, що загальна сума з комісією та авторським збором склала 300 тисяч доларів.

Полотно розмірами 70 на 100 сантиметрів було створене у 1980 році та зберігалося у приватній колекції.

На ньому зображений нічний краєвид українського села.

Попередньо “Зійшов місяць над Дніпром” оцінювали у 150-200 тисяч доларів.

Після продажу новим власником також став приватний колекціонер.

Цей лот побив рекорди серед продажів сучасних українських митців, а також серед картин самого Івана Марчука.

До слова, Марчук Іван Степанович (нар. 12 травня 1936, с. Москалівка, тепер Кременецького району Тернопільської області, Україна) — український живописець, засновник техніки пльонтанізму, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Шевченка. Почесний громадянин Тернополя, Києва, Канева.

У 2006 році Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня.

У жовтні 2007 року потрапив до рейтингу «100 геніїв сучасності» (72-ге місце), який уклала британська газета «Дейлі телеграф».

8 червня 2024 року картину Івана Марчука «Зійшов місяць на Дніпром» на київському аукціоні «Goldens» будо продано за 250 тисяч доларів США.

0фанитак
0фоловерислідувати
3,761фоловерислідувати