Найкрасивіші рідкісні метелики масово з’явилися у заповіднику на Тернопільщині

Фото Надії Пророчок
На Тернопільщині в одному із заповідників виявили масовий літ унікальних метеликів.

 

Зокрема у заповіднику «Медобори» відмічено масовий літ косатця махаона (Papilio machaon) та подалірія (Iphiclides podalirius).

За словами фахівців природного заповідника «Медобори», даний факт є унікальним та рідкісним за останні декілька років.

Косатець махаон та подалірій – одні з найкрасивіших денних метеликів родини косатцевих. Зустрічаються вони на відкритих, добре прогрітих сонячних місцях: на степових ділянках, різнотравних луках, сухих ділянках долин річок, пагорбах, схилах, лісових галявинах і просіках, узліссях.

«Останні десятиліття спостерігається тенденція до скорочення їх чисельності. Основними причинами зниження чисельності популяції цих метеликів є: погіршення стану біотопів унаслідок господарської діяльності, розорювання земель, застосування пестицидів, знищення диких плодових дерев та чагарників, викошування та випалювання трав», – поділилися у закповіднику.

За словами фахівців, ці види потребують особливої охорони, оскільки через свій привабливий вигляд можуть ще й відловлюватися людьми заради розваги або ж для колекціонування.

У Відні відкриють масштабну виставку робіт Івана Марчука: близько 400 екземплярів та імерсивний формат

У Відні з 3 по 12 травня триватиме масштабна художня виставка всесвітньо відомого митця з Лановеччини, Івана Марчука, під назвою «Скажи мені правду».

Про це повідомили у Постійному представництві України при міжнародних організаціях у Відні. Експозиція об’єднає близько 400 робіт художника з різних періодів його творчості.

Особливістю виставки стане імерсивний формат: частина картин «оживатиме» на стінах, змінюючись під музичний супровід. Вернісаж запланований на 2 травня о 17:00 в залі Aula der Wissenschaften (Wollzeile 27A, 1010 Відень).

Виставка буде відкрита для відвідувачів щодня з 10:00 до 19:00. Вхід — вільний.

У Відні покажуть понад 400 робіт “генія з Москалівки” – Івана Марчука

Рецепт паски від отця Олексія Філюка

Олексій Філюк не лише український релігійний діяч, громадський активіст, волонтер, блогер, а й будівельник, майстер, садівник, кухар, пекар. І сьогодні він з радістю ділиться своїм рецептом смачної паски.

“Для приготування нам потрібно: бажання, добрий настрій і молитва, щоб Бог благословив наші руки і працю”, – з цих слів Олексій Філюк розпочинає приготування паски.

А далі треба обов’язково мати: борошно – 1 кг (можливо й трішки більше), молоко – 500 мл, жовтки – 12 шт, дріжджі пресовані – 100 г (беру лише Львівські), масло (або маргарин) – 200 г, цукор – 350 г, родзинки – 100 г, сіль – 1/2 ч.л, лимон (цедра) – 1 шт, ванільний цукор 20г.

Священник далі розповідає, як він готує опару: “Розводимо дріжджі в теплому молоці та додаємо 100 г цукру і 200 г борошна (від загальної кількості),перемішуємо, та залишаємо в теплому місці на 15-20хв. Наша маса має збільшитися в об‘ємі вдвічі. Далі додаємо в опару решту цукру, жовтки, родзинки, цедру лимона, сіль і поступово домішуємо в тісто усе борошно. Вимішуємо тісто і в процесі додаємо розтоплене (або кімнатної температури) масло чи маргарин. Вимішуємо тісто орієнтовно 15 хвилин, щоб почало відставати від рук. Далі ставимо в тепле місце, щоб збільшилося вдвічі, ще раз вимісити і відставляємо, щоб підросло знову. Розкладаємо тісто у підготовлені форми, заповнюючи на 1/3 частини і знову відставляюмо, щоб дісто підійшло. Перед випіканням змащуємо збитим яйцем. Поміщаємо паску випікатися в розігріту духовку, спочатку температура 200 градусів, через 10 хвилин зменшуємо до 170-160 градусів. Випікати близько 40-50хв.(час залежить від величини паски, чим менша форма, тим менше часу знадобиться, і навпаки). Щоб верх не підгорів можна накрити фольгою”.

Мирного усім Великодня!

Повернувся з полону на народження донечки: зворушлива історія молодих тернополян

Марта та Сергій нещодавно стали батьками. Молоді, красиві, усміхнені, та у цієї щасливої сім’ї – непроста історія. За плечима Сергія російський полон. Він вижив, він повернувся.

Сьогодні він люблячий татусь для маленької Крістіни. У відвертому інтерв’ю захисник поділився першими враженнями від батьківства, переживаннями після повернення додому та мріями про майбутнє доньки в мирній Україні, пише ТеНьюз.

– Що ви відчули, коли вперше взяли дитину на руки?

– Я спочатку злякався від того, яке воно малесеньке. Дуже сподобалось, таке відчуття – дуже класне. До того ще не усвідомлював себе як тата. Спочатку взагалі не вірив до останнього, що я тато. Руки трусилися, боявся все робити. Але нічого, справляємося. Ми все робимо класненько – це ж наша дитинка!

– Так, Крістінка. Ми з дружиною довго вибирали й вирішили, вирішили, що буде Крістінка. Та й звучить гарно: Семеренко Крістіна Сергіївна.

– Схожа на бабусю, на мене трошечки схожа. Вона дуже схожа на дружину. Я не знаю як. Це не можна такими словами пояснити. Це треба просто відчути.

– Що для вас означає бути батьком у такі складні для країни та світу часи?

– Це складно – але не страшно.

– Яким було ваше життя після повернення додому з полону?

– Важко. Йдеш у військовій формі, а люди дивляться, думають, що ти якийсь ТЦКшник. Дуже важко витримувати ці погляди. Не люблю, коли на мене дивляться. Не люблю, коли багато людей.

– У моменти відчаю що надавало вам сил?

– Думки про дитинку, про дружину. Це давало мені мотивацію рухатись далі.

– Людське життя сповнене труднощів. Як ви з дружиною підтримували одне одного у непрості моменти?

– Ми один одного підтримуємо дуже сильно. Ми дуже любимо одне одного. Я дуже люблю свою дружину. Підтримуємо, дуже підтримуємо. Жінка трошки переживає. Каже, може, мене хочеш кинути? Звичайність. А я кажу: “Ні”. Кажу, я дав клятву, ми вінчалися в церкві. І все!

– Чи пам’ятаєте ви той момент, коли дізналися, що станете батьками?

– Ми пішли в аптеку, купили тест, зробили, а там дві полосочки. Потім уже чекали того моменту, пішли на 3D УЗД. Вже дізналися стать дитинки. Там така класна штучка. Крутять коліщатко, і кажуть: “Я вже підходжу, і там у вас буде дівчинка”. І ми так зраділи дуже сильно.

– Якими батьками ви бачите себе років через 5, 10, 20? Будете суворими чи поблажливими з донькою?

– Так, будемо добрими батьками. Все те, чого в нас із дружиною не було, чи десь уваги не вистачало, то ми хочемо, щоб у дитинки все було якнайкраще, все, що вона захоче. Ну, з мого дитинства… як сказати, в моєму дитинстві нічого такого дуже класного не було. Я ріс без батька, рідко з ним бачився, їздив до нього, коли навчався. Вже четвертий рік тата немає. Тяжко. Але старатимемося.

– Якою ви хочете бачити Україну, в якій житиме ваша донька, коли виросте?

– Кращою. Щоб були гарні люди, відверті, щоб поважали один одного у спілкуванні.

На завершення розмови Сергій щиро подякував лікарям перинатального центру «Мати і дитина» за їхню турботу про його дружину та новонароджену доньку.

– Дуже вдячний лікарям, що гарно ставляться до нас, до дитинки. Що не спитаєм – все скажуть. Я дуже переживаю, як новоспечений батько. Ми ж ще молоді батьки.

Раніше ми писали:

Оборонець Маріуполя Дмитро Галюк повернувся з полону

На Чортківщині знаменитий гусак, що ходить за ногами господаря, нещодавно «одружився»

Пригадуєте, рівно рік тому ми розповідали на  сайті Чортків.City про диво-гусака, який ні на крок не відходить від свого господаря – 73-річного Володимира Опацького, що мешкає на узліссі на краю Угриня? Чи то до лісу за дровами, чи трави вкосити на березі Серету, чи навіть коли той ремонтує якусь техніку – і він собі тут як тут!

Автор: Орест Лижечка

Днями наш колишній фотокор Орест Лижечка, котрий, до слова, і «підкинув» цю цікаву тематику, якось прогулювався, полюючи за вдалими кадрами, у тій віддаленій від людського ока місцині. Господаря вдома не було, але уздрів на своєму шляху того самого гусака, проте уже не одного, а в парі з лебідкою, такою ж білосніжною, як і сам герой минулорічної оповіді. Звісно, ми не могли втриматись, аби не набрати збережений у записнику номер телефону.

– То що, пане Володимире, виходить – наш гусь уже «одружився»?

Автор: Орест Лижечка

– Зрозуміло. Ну і як на нього вплинуло «одруження»? Ходить далі за ногами чи лебедина вірність взяла верх?

– Як ходив, так і ходить, і гуска за ним не відстає. Правда, трохи бокує, ближче як на метр до мене не наближається. А той далі між ногами в’ється. Як мене часом на обійстю немає, тоді повагом прогулюються собі парою. Але щойно б я з’явився, летять ген на крилах. Нещодавно ходив по дрова, геть далеко вглиб лісу – і вони услід.

– За характером подруга так само норовлива?

– Ні-ні, вона, як і личить «дамі», більш лагідна. Так собі ніжно гелгоче: ґе-е, ґе-е… Дає про себе знати. А той – батяр, батяр… Все з Дуською, собачкою нашою, ворогує, ні на крок до мене її не підпускає. Ревнує чи що? Ще трохи – і будемо чекати на потомство від молодого сімейства. Вже дев’ять яєчок знесла. Як почне скубти собі гніздо, можна сміливо підкладати яйця й десь за місяць очікувати на приплід.

Автор: Орест Лижечка

“Не можна готувати на Великдень холодець з півня”: отець Олексій Філюк дав роз’яснення

Українці починають готуватися до Великодня.

Вже у ці вихідні та наступного тижня люди готуватимуть страти до святкового столу. При цьому чимало людей переконані, що готувати холодець з півня на Великдень заборонено.

Отець-блогер Олексій Філюк дав роз’яснення з даного приводу.

“Колись і моя бабця так само говорила. Мовляв, півень Понтію Пилату возвістив, що Христосс воскрес, а тому його не можна на великдень рубати.Бо то великий гріх.

У Вишнівці відновлять парк біля палацу

 У Вишнівці в рамках проєкту передбачається проведення заходів відновлення та збереження природного ландшафту парку Вишнівецького палацу.

Про це йшлося під час чергової наради у Тернопільській обласній військовій адміністрації.

“Розглянули питання про співфінансування реалізації проєкту «Нове життя історичних парків: Тарнобжег/Вишнівець», який реалізується завдяки Програмі Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027. Проєкт, загальна вартість якого становить 992 тисячі євро, передбачає спільну роботу над відновленням і збереженням природного ландшафту Вишнівецького палацу.  Частка фінансування української сторони становить 485 тисяч євро”, –повідомили у ТОВА. 

Додамо, що проект має на меті ревіталізацію історичних парків у Тарнобжезі (Парк Дзіковський) і Вишнівці (парк Вишнівецького палацу) та підвищення екологічної свідомості мешканців.

Серед ключових заходів, які мають бути реалізовані до 30 листопада 2026 року – відновлення історичного складу видів рослинності, усунення хворих дерев і самосівів та ревіталізація здорових рослин, реконструкція паркової інфраструктури, зокрема, покращення покриття паркових алей, встановлення освітлення, лавок, урн для сміття, реконструкція сходів та пішохідних зон, а також розробка трас із дидактичними матеріалами, організація освітніх заходів на тему збереження природи та культурної спадщини.

Спецпогашення марки Степану Балею

У Великих Бірках погасили марку, присвячену психологу, філософу та педагогу Степану Балею. Захід відбувався у Великобірківському ліцеї, який названий на честь науковця.

Його приурочили до 140-річчя з дня народження Степана Балея.
Спецпогашення має визначне історичне значення. Саме завдяки йому пам’ять про знаменну дату залишається в історії людства. Ювілейні конверти з відбитком святкового штемпеля займають почесні місця в колекціях філателістів усього світу.
До марки випущено художній конверт зі світлиною Степана Балея та його висловом: “Виховати самого себе – одна з найважчих задач, котру може поставити людина перед собою”, на звороті конверта зазначена його біографія. Також виготовлена художня листівка та значок.
Світлина Суспільне Тернопіль

Професор ТНПУ Микола Бармак творить шедеври з яєчної шкарлупи

Професор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, доктор історичних наук Микола Бармак у вільний час займається різьбою по яєчній шкаралупі. Цим видом творчості вперше зацікавився десять років тому.

Чоловік розповів Суспільному, що його роботи вже виставляли у Збаразькому замку.

різьба по яєчній шкаралупі, різьблені шкаралупи
Роботи Миколи Бармака. Суспільне Тернопіль

“Усе почалося з фотографії в інтернеті, де була робота з різьби по страусиному яйцю. Це був Гарі ЛеМастер, американський майстер, який організовував майстеркласи, але не ділився своїми секретами”.

різьба по яєчній шкаралупі, різьблені шкаралупи, Микола Бармак
Автор виготовив понад сотню робіт. Суспільне Тернопіль

Тоді Микола Бармак вирішив спробувати різьбити й сам.

Микола Бармак, майстер, історик
Микола Бармак, майстер. Суспільне Тернопіль

“Це був виклик собі. Просто спробувати, тоді викинути й більше нічого. Я змушений був навчитися видувати яйце (середину), підготовляти його. Це початковий момент”.

різьба по яєчній шкаралупі, різьблені шкаралупи, роботи Миколи Бармака
Вирізьблені шкаралупи яєць. Суспільне Тернопіль

Далі придбав стоматологічні бормашини маленьких розмірів:

“Ці “бурчики” я шукав на різноманітних платформах в інтернеті, в матеріалах для стоматологів та ювелірів, у знайомих. І пробував. Не кожен такий інструмент можна пристосувати для роботи з яйцем”.

бормашини, різьба по шкаралупі
Бормашини маленьких розмірів. Суспільне Тернопіль

Майстер говорить, таке заняття заспокоює.

Різьба по шкаралупі, візерунки на шкаралупі, техніка різьби
Різьба по шкаралупі. Суспільне Тернопіль

“Яйце — символ життя. Це також символ спроби заглянути десь всередину, спроба осягнути. В тому яйці життя вже минуло, але залишилась оболонка. З’ясовується, з тієї оболонки ще можна зробити щось добре”.

Вирізьблені візерунки, візерунки на яйцях, різьба на шкаралупі
Візерунки на шкаралупах яєць. Суспільне Тернопіль

Ідеї візерунків з’являються переважно під час роботи, розповів Микола Бармак. Якщо на шкаралупі бачить тріщини, використовує цей матеріал для декору.

декор, візерунки на шкаралупах
Матеріал для декору з тріснутих шкаралуп. Суспільне Тернопіль

“Так само, як і в житті. От життя дало тріщину, а воно часто дає тріщини, а ти можеш її використати, як депресію, а можеш використати, як можливість”.

Майстер створив понад сотню робіт. Деякі з них розмальовує. Наприклад, серію чорно-білих писанок під назвою “Надія”. Малювати навчився самотужки, без спеціальної освіти.

різьба по яєчній шкаралупі, розмальована шкаралупа
Розмальована та вирізьблена яєчна шкаралупа. Суспільне Тернопіль

“Вони символізують для мене надію і відродження, те, що тяжкі часи минають, а життя триває”.

різьба по яйцях, квіти на писанках
Вироби з квітами. Суспільне Тернопіль

Роботи, оздоблені квітами, створив два тижні тому.

“Мені захотілося зробити роботу “Квіти на снігу”. Мені страшенно захотілося весни, і в цій весні захотів побачити квіти”.

Різьблені шкаралупи, розмальовані шкаралупи, різьба по шкаралупах
Різьблені та розмальовані роботи. Суспільне Тернопіль

Автор різьбить по шкаралупах курячих, гусячих, качачих, страусиних і перепелиних яєць. Каже, виріб зі шкаралупи страусиного яйця створював упродовж місяця.

Микола Бармак, різьблене страусине яйце
Микола Бармак демонструє різьблене страусине яйце. Суспільне Тернопіль

“Це все одно, що берете фарфорову чашку і її вирізаєте. Тобто, вона міцна, тверда”.

Зберігає і ті роботи, які зламалися.

Микола Бармак, бормашинки, різьба по яйцях
Микола Бармак займається різьбою по шкаралупі. Суспільне Тернопіль

“Вони для мене мають певний символізм. Навіть, якщо ти розбитий, то все одно маєш у собі цінність”.

різьба по яєчній шкаралупі, ангел, Богородиця
Роботи Миколи Бармака. Суспільне Тернопіль

Свої твори Микола Бармак дарує рідним, друзям і студентам. Найбільш цінною для нього є робота з тризубом.

тризуб, вирізьблений тризуб, різьба по шкаралупі
Тризуб, вирізьблений на яєчній шкаралупі. Суспільне Тернопіль

У Відні покажуть понад 400 робіт “генія з Москалівки” – Івана Марчука

У самому центрі Відня у виставковому просторі Aula der Wissenschaften з 2 по 12 травня 2025 року Іван Марчук представить монографічну ретроспективну виставку «Скажи мені правду».

Експозиція з понад 400 картин різних творчих періодів розміститься на двох поверхах монументальної будівлі, зведеної у ХVІІ столітті, і буде доповнена відеоінсталяцією з ефектом занурення у віртуальну реальність: на високих стінах оживуть картини, змінюючи одна одну у захопливій ритмічній візуальній і музичній постановці.

Це вже десята виставка, організована митцем за межами Батьківщини в період його вимушеної Одіссеї, спровокованої війною.

Крім трьох попередніх експозицій у Відні, Україну через його творчість побачили й відчули шанувальники мистецтва Чикаго і Мадрида, Риги і Кракова, Гданська і Ватикану.

Концепція нового проекту розглядає взаємозв’язок мистецтва та правди, надихаючись знаменитим висловом Теодора Адорно«Мистецтво – це магія, звільнена від брехні, щоб бути правдою».

Адорно вважав, що мистецтво і правда споріднені, і Марчук поділяє цю думку, вбачаючи у мистецтві силу показувати правду без прикрас.

Сьогодні поняття «правда» перебуває під загрозою – те, що колись було міжнародним консенсусом, зараз стало нестабільним. Особливо це відчутно на прикладі України. Марчук творить сміливо, глибоко занурюючись у людські почуття – страх, надію, тугу, біль та смуток. Його мистецтво зосереджує увагу на тих істинах, які часто витісняються на периферію суспільної свідомості.

«Якщо мої картини дозволяють людям відчути справжні емоції, замислитися про наші людські стосунки, це робить мене щасливим. Я прагну, щоб моє мистецтво завжди було доступним для всіх, – говорить Марчук. – Я вдячний за свободу та підтримку, які знайшов у Відні – саме за це я боровся все своє життя…»

Вернісаж – 2 травня 2025 року, 17:00
Виставка відчинена для відвідування щодня з 3 по 12 травня, з 10:00 до 19:00

Aula der Wissenschaften, Wollzeile 27A, 1010 Відень. Вхід вільний.

0фанитак
0фоловерислідувати
3,761фоловерислідувати