Кожен, хто ще не був у Карпатах, мріє там побувати, а кожен, хто був, – повернутися знову. Однак цей гірський регіон дуже різноманітний за природними умовами і насамперед за туристичною інфраструктурою, тому постає питання – куди саме поїхати, де шукати кращі місця для відпочинку в Карпатах чи на Прикарпатті влітку й узимку, що там варто подивитися під час екскурсій або подорожуючи самостійно. У цій статті ми зібрали для вас найбільш цікаві місця Карпат, які неодмінно треба відвідати.
Тустань – наскельне місто-фортеця
Якщо ви хочете побачити наймальовничіші скелі Українських Карпат, вам точно сюди. І це не просто скелі, а унікальний історико-ландшафтний комплекс, аналогів якому немає в усій Європі. Упродовж ІХ–ХVІ ст. тут існувала наскельна фортеця-митниця Тустань: давні будівничі «наростили» на скелях дерев’яні конструкції, створивши неприступну твердиню. Дерево, звісно, до нашого часу не збереглося, а ось вирубані у скелях пази і численні солярні знаки й інші загадкові символи на камені можна побачити і тепер.
facebook.com/tustan.ua/
Неподалік, у селі, щоденно працює Музей історії міста-фортеці Тустань. Побачити, як виглядала фортеця у різні періоди, можна на сайті заповідника в розділі «Тустань віртуальна» з 3D-реконструкціями та мобільним додатком:
Уже 14 років поспіль у липні-серпні тут відбувається фестиваль української середньовічної культури «Ту стань!». Під час фестивалю можна не лише відвідати цікаві екскурсії, а й на три дні поринути у середньовічне життя: побачити лицарські бої та лазерне шоу, взяти участь в нічному штурмі фортеці, потанцювати й поспівати, покуштувати страви тієї доби. Для дітей проводять забави та майстер-класи.
Розклад роботи: Державний історико-культурний заповідник «Тустань» працює щодня з 09:30 до 17:00 (листопад – березень) або з 10:00 до 18:00 (квітень – жовтень).
Де знаходиться: Село Урич Сколівського району Львівської області.
Як доїхати: Від Львова до Урича – трохи більше 100 км, їхати можна або через Східницю, або трасою Київ–Чоп (повертати на с. Дубина). Громадським транспортом сюди дістатися складно, варіанти доїзду слід шукати зі Східниці, Трускавця та Сколе.
Де краще зупинятися на ночівлю: Найлегше знайти варіант для ночівлі у курортному містечку Східниця, це менше ніж за 10 км від Тустані.
Музей просто неба «Старе Село» у Колочаві
Це один з десяти музеїв славнозвісного села Колочава, серед яких найцікавішими є дерев’яна церква-музей Святого Духа, музеї «Чеська школа» і «Радянська школа», музей класика чеської літератури Івана Ольбрахта, який прославив Колочаву романом «Микола Шугай розбійник», музеї просто неба «Лінія Арпада» з відновленими бункерами та лінією протитанкових загороджень часів Другої світової війни та «Колочавська вузькоколійка», що межує з територією «Старого Села». Цей музей народної архітектури просто неба розташований на березі бурхливої річки, біля підніжжя гірського масиву Чертежик. Навесні його територію вкриває фіолетовий килим з квітів шафрану. В музеї зібрано два десятки різноманітних споруд: хати селянина-бідняка, ткача, шустера (майстра, який робив взуття), швеця, будинок сільського голови, угорський жандармський відділок, будівля церковно-приходської школи, єврейський молитовний дім і корчма, кузня, водяний млин, колиба вівчарів тощо.
Розклад роботи: Музей працює щодня з 09:00 до 19:00, з листопада по лютий – з 10:00 до 17:00.
Вартість вхідних квитків: дорослий – 70 грн, пільговий (для студентів, пенсіонерів та інших пільгових груп) – 50 грн, дитячий – 35 грн. Одразу на вході вам запропонують екскурсію, на що ми радимо погодитись, адже без неї ви не дізнаєтесь безліч цікавого. Ціна залежатиме від кількості відвідувачів, які об’єднаються в групу, наприклад, з групи до 5 осіб – 150 грн, до 10 осіб – 200 грн. Плануючи подорож, найкраще заздалегідь подзвонити в музей за телефонами 067 215 09 85 або 097 247 47 37.
Де знаходиться: У селі Колочава Міжгірського району Закарпатської області.
Як доїхати: Власним автотранспортом: їхати трасою Київ–Чоп, у Нижніх Воротах звернути і виїхати на трасу Воловець–Міжгір’я, з Міжгір’я – до Колочави. Інші варіанти доїзду, наприклад, з Хуста, існують, але ми не радимо їх через поганий стан доріг.
Рейсовим автобусом можна доїхати в Колочаву з Міжгір’я.
Де краще зупинятися на ночівлю: У відпочинковому комплексі або одній з приватних садиб у Колочаві.
Манявський скит і Манявський водоспад
Село Манява – одне з визначних місць Прикарпаття. Тут, у мальовничій місцині під горами, розташований Манявський скит – оборонний монастир, заснований на початку XVII ст. Йовом Княгиницьким. До створення чернечої громади долучився церковний діяч Іван Вишенський, якого ми знаємо зі шкільної програми як письменника-полеміста. У 1621 році монастир отримав ставропігію, тобто підпорядковувався безпосередньо Константинополю.
facebook.com/manyavskiyskit/
На території Манявського скиту збереглися давні мури і вежі, з яких найцікавішою є надбрамна вежа-дзвіниця, келії та підземелля. У наш час із дерева відбудовано церкву святих Бориса і Гліба. Неподалік від монастиря є скеля Блаженний камінь і цілюще джерело, з якого колись і почалася історія скиту.
facebook.com/manyavskiyskit/
За п’ять кілометрів від села, у каньйоноподібній ущелині серед лісу розташований один з найвищих водоспадів Карпат – Манявський. Висота падіння води сягає тут 18 метрів. Ті, хто не боїться крижаної води, можуть зануритися у ванну під водоспадом – вважається, що ця процедура омолоджує.
Dmytro Gilitukha
Де знаходиться: Скит – у с. Манява Богородчанського району Івано-Франківської області, водоспад – за 5 км від села у лісі.
Як доїхати: До Маняви можна дістатися власним автотранспортом з Івано-Франківська, Богородчан, або Надвірної, автобусом – з Івано-Франківська або Богородчан. До водоспаду треба йти пішки або їхати позашляховиком лісовою дорогою.
Де краще зупинятися на ночівлю: У готелях або приватних садибах Богородчан чи Надвірної.
Музей «Писанка» в Коломиї
Єдиний у світі Музей писанкового розпису і приміщення має унікальне: збудована 2000 року споруда у формі 13-метрового яйця-писанки стала візиткою не лише Коломиї, а й усього Прикарпаття. На двох поверхах розташована величезна колекція писанок з усіх куточків України, з країн Європи, Америки і навіть з далеких Китаю, Єгипту й Алжиру. Втомившись розглядати експонати, ви можете перепочити на зручних диванах у сповненому світла холі.
Від «Писанки» – три хвилини пішки до ще одного музею, який в жодному разі не можна оминути. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського володіє багатющою збіркою одягу, килимів, предметів побуту, меблів і музичних інструментів з дерева, металу, шкіри, бісеру, кераміки тощо. Визначні скарби Гуцульщини представлені саме тут, і вони не припадають пилом – музей дуже жвавий. Він має свій сайт, де є багато професійно зроблених фото експонатів цього музею та музею «Писанка», які можна роздивитися крупно, в усіх деталях.
Розклад роботи: Обидва музеї працюють щоденно, крім понеділка, з 10:00 до 18:00. Вхідний квиток до музею «Писанка» – 25 грн, до музею імені Кобринського – 40 грн.
Де знаходиться: В історичному центрі Коломиї, на проспекті Чорновола, 43б (музей «Писанка») і на вул. Театральній, 25 (музей імені Кобринського).
Як доїхати: Потягом, автобусом або власним авто з Києва, Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Одеси.
Де краще зупинятися на ночівлю: В одному з готелів Коломиї.
Замок Паланок в Мукачеві
Мукачево лежить на межі великої рівнини та хребта Північно-Східних Карпат, що тягнеться уздовж річки Латориці. Над долиною підноситься 60-метрова гора вулканічного походження, вершина якої складається з чотирьох терас, що утворюють каскад з перепадом висоти у 25 метрів. Такий рельєф і дозволив розбудувати тут складну систему фортифікацій, яка розвивалася від перших дерев’яно-земляних укріплень IX–XI ст. аж до трьох оборонних дворів з мурами, вежами і бастіонами XVII ст. Мукачівський замок жодного разу не був взятий штурмом, а найбільш героїчну оборону за всю його історію очолила жінка – трансильванська княгиня Ілона Зріні три роки втримувала замок, узятий в облогу австрійським військом. На одному з бастіонів встановлено пам’ятник княгині та її десятирічному синові Ференцу ІІ Ракоці, що згодом, у дорослому віці очолив нове антигабсбурзьке повстання. А у Верхньому дворі стоїть пам’ятник литовсько-руському князю Федору Корятовичу, який володарював у краї наприкінці XIV ст.
Мукачівський замок «Паланок» є одним із найпопулярніших туристичних об’єктів Закарпаття. Тут розміщені експозиції історичного музею, картинна галерея, кафе і сувенірні крамниці.
Розклад роботи: Замок відкритий щоденно з 9:00 до 18:00, у зимовий період – з 9:00 до 17:00 години, але на свята – також до 18:00. У понеділок не працює експозиція, але вхід на територію відкритий. Вхідний квиток: дорослий – 50 грн, пільговий для студентів і пенсіонерів за наявності посвідчення – 40 грн, дитячий (7–14 років) – 30 грн, учасники бойових дій – безкоштовно. Екскурсія для дітей чи дорослих (з групи або індивідуально) – 100 грн.
Де знаходиться: У південно-західній частині м. Мукачева, Закарпатська область,
Як доїхати: До Мукачева – потягом з Києва, Львова, Одеси, Запоріжжя, автобусом зі Львова чи Ужгорода, з вокзалу чи автостанції міським автобусом – до замку Паланок. Власним автотранспортом – трасою Київ–Чоп, в Мукачеві орієнтуватися на вул. Графа фон Шенборна, заїзд на автостоянку біля замку – провулком Куруців.
Де краще зупинятися на ночівлю: В одному з численних готелів Мукачева.
Гора Гимба і водоспад Шипіт
На околиці села Пилипець розбудовано великий як для Закарпаття лижний курорт. Для туристів важливо, що один із крісельних підйомників на схилі Гимби, який називається «Боржавські полонини» (довжина спуску 1500 м, перепад висот – 400 м), працює цілий рік. Влітку ним користуються любителі гірських велосипедів, для яких від верхньої до нижньої станції прокладено спеціальні доріжки з трамплінами та перешкодами. У теплий сезон від верхньої станції підйомника можна пішки вийти на вершину гори Гимба (1494 м), одну з найвищих у гірському масиві Полонина Боржава. Гимба і сусідній Великий Верх (1598 м) – улюблені закарпатські гори у парапланеристів.
Неподалік від нижньої станції підйомника в буковому лісі розташований найвідоміший водоспад Закарпаття – Шипіт: вода спадає бурхливим каскадом з висоти 14 метрів. Територія навколо Шипота щоліта стає місцем зібрань хіппі та представників інших субкультур, завжди багато тут і звичайних туристів. Щоб відвідати водоспад, треба придбати вхідні квитки: 10 грн. для дорослих, 5 грн. для дітей, оплатити стоянку автомобіля – 10 грн. За 20–50 грн. на годину можна скористатися альтанками для проведення пікніка.
Вартість квитка на підйомник «Боржавські полонини» туди і назад – 120 грн. для дорослих, 80 грн. для дітей.
Де знаходиться: На околиці села Пилипець Міжгірського району Закарпатської області.
Як доїхати: Власним автотранспортом: їхати трасою Київ–Чоп, у Нижніх Воротах звернути і виїхати на трасу Воловець –Міжгір’я, нею доїхати до села Пилипець і далі звернути до лижного курорту. Потягом – з Києва, Львова чи Мукачева до Воловця, звідти рейсовим автобусом до села Пилипець і далі пішки. У Воловці також є приватні мікроавтобуси, що набирають пасажирів і везуть їх прямо до шлагбауму перед водоспадом.
Де краще зупинятися на ночівлю: В одному з численних готелів або приватних садиб Пилипця. Узимку в багатьох сільських хатах здаються кімнати.
Озеро Синевир
Це найвідоміша і найвідвідуваніша природна пам’ятка Українських Карпат. Озеро Синевир, або Морське Око, лежить на висоті 989 метрів над рівнем моря. Воно утворилося близько 10 тисяч років тому, коли землетрус спричинив зсув гірської породи, яка перекрила долину. Утворена улоговина наповнилася водою трьох гірських потічків. Нині озеро живиться поверхневими і атмосферними водами, тому його розміри досить сильно коливаються. Середня глибина озера Синевир становить близько 8 м, максимальна – 22 м; температура води на глибині більше двох метрів є постійною, +11°. У чистому, глибокому і холодному озері майже немає рослинності, зате добре почувається форель.
За переказом, озеро утворилося зі сліз дівчини на ім’я Синь, доньки багатого шляхтича, після того як він наказав вбити її коханого, пастуха Вира. На згадку про них на березі встановлено 13-метрову скульптурну композицію з дерева.
На берегах озера є готель з рестораном, кілька колиб, сувенірні ятки. Озеро належить до Національного природного парку «Синевир», вхід і в’їзд на територію платний: 25 грн для дорослих, 10 грн для студентів і школярів, 75 грн – за легковий автомобіль.
Де знаходиться: На території Національного природного парку «Синевир», за кілька кілометрів від села Синевирська Поляна Міжгірського району Закарпатської області.
Як доїхати: З автобусною екскурсією або власним автотранспортом: їхати трасою Київ–Чоп, у Нижніх Воротах звернути і виїхати на трасу Воловець–Міжгір’я, з неї повернути дорогою на Синевирську Поляну, доїхати до КПП «Красний» Національного природного парку «Синевир» і далі до озера.
Де краще зупинятися на ночівлю: В одному з численних готелів або приватних садиб у Синевирській Поляні або найближчих селах на трасі Воловець–Міжгір’я.
Чорногора: Говерла та обсерваторія на горі Піп Іван
Чорногора – найвищий гірський масив Українських Карпат. Сідловини його головного хребта не нижчі від 1750 м, а вершини сягають висоти близько 2000 м. Він простягається на 40 км і становить вододіл між Прутом і Тисою. На північно-західному кінці Чорногірського хребта розташована Говерла (2061 м). Тут, на найвищій точці України, встановлено декілька пам’ятних знаків.
За Говерлою на південний схід по хребту розташовано декілька вершин від 1820 до 2032 м, а завершується він горою Піп Іван Чорногірський, або Чорною Горою (2028 м), де стоїть схожа на замок астрономо-метеорологічна обсерваторія, збудована тут поляками у 1930-х роках. Після Другої світової війни покинута будівля стояла напівруїною, поки нещодавно її не відновили за кошти тих-таки поляків. Обсерваторія, яка стоїть на відкритій усім вітрам гірській вершині, майже половину місяців у році повністю обліплена снігом, що під впливом вітру набуває химерних форм. За це споруда отримала прізвисько “Білий слон”.
Треба усвідомлювати, що Чорногора, як і інші масиви Карпат – це справжні гори, і туди не можна вирушати як на звичайну прогулянку, тобто без досвіду, засобів орієнтування, підходящого одягу, взуття та іншого спорядження. Погода може раптово помінятися, навіть улітку може налетіти мокрий сніг, буря з градом чи гроза, смертельно небезпечна на відкритому хребті. Через це навіть під час масових сходжень на Говерлу на День незалежності трапилося кілька нещасних випадків, що закінчилися фатально. Від 1 жовтня по 1 травня сходження на Говерлу заборонене для всіх, окрім досвідчених туристичних груп, які отримали дозвіл у рятувальників.
Де знаходиться: Чорногірським хребтом проходить межа між Закарпатською та Івано-Франківською областями.
Як дістатися: Одноденний вихід на Говерлу зазвичай здійснюють зі спортивно-туристичної бази «Заросляк», розташованої у горах над селищем Ворохта Івано-Франківської області. Туди легко доїхати автомобілем як з боку Закарпаття через Рахів, так і з Івано-Франківська через Коломию.
На Піп Іван можна йти маркованим маршрутом від КПП у селі Шибене (віднедавна – Явірник) або з села Дземброня через гору Вухатий Камінь чи іншим шляхом, через гору Смотрич. Обидва села належать до Верховинського району Івано-Франківської області, до них можна під’їхати нечисленними автобусами з райцентру, але частину шляху до сіл доведеться долати пішки. Тому краще винайняти у Верховині таксі чи мікроавтобус.
Де краще зупинятися на ночівлю: У власних наметах. Під Говерлою можна переночувати на турбазі «Заросляк».
Свидовецький хребет
Гірський масив Свидовець називають краєм озер і полонин. На його північних схилах є так звані льодовикові цирки, в яких утворилися озера неймовірної краси: Апшинець (1487 м над р. м.), Ворожеска (1460 м над р. м.), Доґяска, або Ґерешаска (1577 м над р. м.), Івор, або Драгобратське (1600 м над р. м.). Схили Свидовця прорізають вузькі та глибокі долини, порослі буковими і смерековими лісами, а ось сам хребет – безлісий, на ньому розкинулися полонини. Подекуди і досі можна побачити справжні полонинні господарства: отари овець і кіз від травня по вересень залишаються на високогір’ї, де за ними доглядають вівчарі й просто на місці виготовляють сир та інші молочні продукти. Для захисту від негоди вівчарі майструють собі простенькі колиби, їсти готують на вогні.
Найзначніші вершини Свидовця – Трояска (1702 м), Стіг (1704 м), Унґаряска (1707 м), Татарука (1707 м), Доґяска (1761 м), Великий Котел (1771 м) і найвища – гора Близниця (1882 м).
Де знаходиться: На території Закарпаття; найвища гора Близниця – над селищем Ясіня Рахівського району.
Як дістатися: – на таксі. Можна заздалегідь замовити трансфер у садибі чи готелі, де ви плануєте ночувати.
Де краще зупинятися на ночівлю: Під горою Стіг на висоті 1400 метрів міститься найбільш високогірна лижна база України «Драгобрат». З Близниці можна спуститися на ночівлю в Ясіню, де є турбази і готелі.
Печера «Молочний камінь»
Загалом печери Карпат дуже невеличкі і їх мало. Єдиний виняток становить Угольсько-Широколужанський масив, де залягають вапняки – породи, в яких під впливом води легко утворюються карстові порожнини. Саме там розташована печера “Молочний Камінь”. Вона залягає біля підніжжя білої скелі, у лісі, на правому березі річки Велика Уголька. Печера складається з трьох залів, найбільший з яких має розміри 10×15 м. Відвідати “Молочний камінь” варто не стільки заради самої печери, скільки заради мальовничого букового лісу, яким ідеться до неї. Територія належить до Карпатського біосферного заповідника, тому треба зареєструватися на КПП у селі Велика Уголька, оплатити вхід та виконувати вимоги до поведінки на цій заповідній території.
Де знаходиться: Біля села Велика Уголька Тячівського району Закарпатської області.
Як дістатися: До Тячева – потягом зі Львова, потягом або автобусом з Ужгорода, далі від Тячева –автобусом до Великої Угольки. Власним автотранспортом – трасою Київ-Чоп до Мукачева, далі – через Хуст і Тячів до Великої Угольки.
Хоч до цікавих місць Карпат не завжди легко дістатися, вони, безумовно, варті витрачених зусиль і принесуть вам безліч позитивних емоцій.
Джерело
