Тетяна Озерянець, четвертокурсниця Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької, виборола дві перші премії XXIX Міжнародного конкурсу-фестивалю вокального мистецтва «Співограй».
На конкурсі, який відбувався у Києві, студентка представила дві пісні – авторську «А ти посміхайся» та «Rise Like a Phoeniks».
Журі, яке очолював народний артист України, композитор Олександр Злотник, високо оцінило виконавську майстерність та талант студентки, присудивши їй найвищу відзнаку.
Тетяна Озерянець навчається на відділі «Музичне мистецтво естради» у класі викладачки Наталії Крохіної у Тернопільському мистецькому коледжі.
Організаторами Міжнародного фестивалю-конкурсу мистецтв «Співограй» є Асоціація діячів естрадного мистецтва України, громадська організація «ДГО» Співограй».
«Приморозки для шафрану не страшні. Це його природнє середовище. Цьогоріч шафран у нас почав цвісти шостого жовтня. Щороку буває по-різному. Сезон цвітіння шафрану починається скоріше, коли осінь холодна. Якщо осінь тепла, шафран зазцвітає пізніше», — розповідає Віталій Ясенчук.
Раніше на городі, де тепер росте шафран, садили картоплю і сіяли зернові культури. Збирають врожай лише зранку, поки квітка закрита, а до третьої години ночі перебирають квіти, збирають тичинки і сушать їх. На грам прянощів потрібно 300 квіток. В Україні грам шафрану коштує 5-7 доларів.
«В Україні шафран вирощують тільки недавно. Ми дізналися про це випадково завдяки інтернету. Це нове для нас. Поїхали з братом у Херсон до хлопців, які першими завезли шафран до України. Нам показали поля, розповіли, як вирощувати. Уже через рік ми замовили у них цибулини цієї рослини», — розповідає Віталій.
Віталій Ясенчук продає прянощі на ринку у Чорткові. У селі для всіх це було дивним. На ринку теж по-різному сприймають. Бувало, казали, що це підробка. Тоді, каже, доводилось показувати фото своєї ділянки та як збирають врожай.
«Лікарі, вчителі і ті, хто часто бувають за кордоном, знають про шафран. Коли наших дітей болить горло, ми їм робимо чай із шафрану. Він має цілющі властивості: корисний для серцево-судинної і травної систем. Шафран добре вживати діабетикам, він стабілізує тиск, блокує розвиток онкології. А також шафран є афродизіаком. В Україні мало знають про його користь», — додав Віталій.
Один з найбагатших людей США, засновник популярної соцмережі Фейсбук, 40-річний Марк Цукерберг, виявляється, має українське коріння. Його предки мешкали у селі Роздолі Львівської області, що біля Миколаєва. Про це свідчать записи з архівних метричних книг, знайдених в архівах Львова та польської Варшави. Щоправда, у записах предки Цукерберга мали польський варіант прізвища — Цукер. Прізвище родина євреїв змінила уже після еміграції до США — на Цукерберг, що означає цукрова гора.
Метрика про народження Айзека Цукера.
Таке дослідження зробила та оприлюднила Оксана Лобко — кандидатка історичних наук, дослідниця маєтків польської шляхти, експертка Українського культурного фонду. Пані Оксана працює в команді дослідників палацу «Розділ». Це колишній палац польських графів Жевуських-Лянцкоронських, який кілька років тому перейшов у власність бізнесмена родом з Луганська Ігоря Ліскі. Палац разом з історичним садом продав пану Ліскі на аукціоні Фонд держмайна за 20 мільйонів гривень. Тоді експерти говорили, що лот занадто дешево продали — палац є пам’яткою архітектури місцевого значення, історичну цінність мають також землі довкола нього та сад.
Оксана Лобко родом з Вінниці, мешкає у Києві. До речі, у Роздолі ніколи не була… Дослідження генеалогічного дерева єврейської родини Цукербергів робила на основі архівних матеріалів.
У родині Цукерів було одинадцятеро дітей
«Під час роботи над проєктом „Мандри Роздільські“ проведено історичний аналіз, завдяки якому вдалося довести українсько-єврейське коріння Марка Цукерберга, — розповіла для „ВЗ“ Оксана Лобко. — Я знайшла дані про прапрадіда відомого американського мільярдера — Іссака Айзека. Айзек народився 28 жовтня 1866 року в Роздолі у будинку під номером 99. Батьками Айзека були маклери торгових операцій: Сендер та його дружина Рухель (у дівоцтві – Ґрюнштейн). У родині було одинадцятеро дітей, більшість яких проживали в батьківському домі».
Згодом родина Цукербергів емігрувала до США, причин цього кроку ніхто не знає. Моя співрозмовниця припускає, що, ймовірно, поплили до кращих берегів через пожежу, яка трапилася у Роздолі. Тоді в селі вщент згоріло чимало дерев’яних хат… Єврею Айзеку Цукеру тоді було 27 років.
«До Нью-Йорка Айзек Цукерберг приплив з німецького Бремена у 1893 році, — продовжує розмову історикиня Оксана Лобко. — У пасажирських документах він вписаний, як Eirig Zuckerberg. Човен HH MEIER / LUCANIA / MANUEL CALVO / DRAGO побудований в 1891 році. В кінці грудня 1892 року човен здійснив своє перше плавання з Бремена — Саутгемптона — Нью-Йорка. У в 1893 році перейшов на маршрут Бремен — Нью-Йорк — Балтімор».
У США Айзек одружився та мав трьох синів. Але на цьому українська лінія роду не закінчилась. Середущий син Айзека — Макс одружився з Манею (Мінні) Візенталь, яка була уродженкою Скали-Подільської – селища в Чортківському районі Тернопільської області. У цій родині народився дідусь Марка Цукерберга — Джек.
Свідоцтво про шлюб Макса Цукерберга – одного з синів Айзека, народжених у США.
«У 1902 році „Газета Львівська“ розмістила інформацію повітового суду галицького міста Миколаєва про те, що через смерть Рухелі Ґрюнштейн, вдови Сендера Цукерберга, родина розшукує їх сина Айзека, — каже моя співрозмовниця. — Це є додатковим фактом про те, що рід засновника Фейсбуку походить з Роздолу. Спадщина євреїв у Роздолі надто мало досліджена. Також є припущення, що рід Марка Цукерберга може походити з Дрогобича. Там теж жили Цукерберги. Але чи є вони родичами, чи однофамільцями — наразі важко сказати».
Хто такий Марк Цукерберг?
Мільярдер та гуру соцмереж народився у Нью-Йорку, зараз мешкає в Пало-Альто, штаті Каліфорнія. Пало-Альто — історичний центр американської Кремнієвої долини, де розробляють програмне забезпечення, засоби мобільного зв’язку. Іншими словами, це елітний центр айтішників.
Американський підприємець Марк Цукерберг заснував соцмережу Фейсбук у 2004 році, яка зараз об’єднана в одну корпорацію з Інстаграм. У 2008 році став наймолодшим у світі доларовим мільярдером. Тоді йому було 24 роки. У 2016 році зайняв четверте місце у світі в списку найбагатших людей планети. Рівень статків оцінювали тоді в 50 млрд доларів. Тоді Марк обігнав засновника магазину «Амазон» Джеффа Безоса та мексиканського підприємця Карлоса Сліма.
Популярність Фейсбуку зростала з кожним роком. Задуманий, як сайт для спілкування студентів Гарварду, Фейсбук перетворився на першу у світі соціальну мережу. Нині журнал «Форбс» оцінює річні продажі в соцмережі у 150 мільйонів доларів.
Станом на вересень 2024 року, завдяки рекордно високій ціні акцій компанії Meta Platforms, статки її гендиректора Марка Цукерберга, менш ніж за два роки зросли майже в шість разів та вперше перевищили позначку у 200 мільярдів доларів США.
У п’ятницю, 1 листопада, відбулася прем’єра 13 сезону найромантичнішого реаліті “Холостяк”, головним героєм якого став ветеран війни Олександр “Терен” Будько. Протягом кількох місяців на очах у мільйонів глядачів він шукатиме своє кохання.
Про повернення романтичного шоу оголосили навесні. Цьогоріч вперше в історії програми ім’я головного героя оголосили одночасно з початком кастингу.
“Я готовий до сім’ї. Я готовий ділитися своїм коханням. Тому що коли, якщо не зараз?”, – сказав Олександр.
На першій вечірці “Терен” познайомився з 25-ма дівчатами. Усі вони вражали його оригінальними подарунками та розмовами.
Після того, як холостяк познайомився з усіма учасницями, деяким із них він приділив особливу увагу та запросив на розмову тет-а-тет. Однак не на всіх дівчат відгукнулося його серце. У підсумку він попрощався з 13-ма з них. Решті 12-ти учасницям він вручив червоні троянди, які свідчать про те, що дівчата проходять далі і продовжать боротьбу за його серце.
Серед дівчат, котрі продовжать боротьбу за серце холостяка – 24-річна уродженка Збаража, що на Тернопільщині, Анастасія Юзьвак. Нині красуня проживає у Лондоні.
Як зазначено на сторінці проєкту, Анастасія – тарологиня та володарка жіночої енергії. Її стиль життя – це психологія, астрологія, нумерологія, трансформація, духовні практики та подорожі. Володіє навичками звабливої розмови. Робить все навколо себе красивим і гармонійним, завершеним.
“У стосунках має бути повне прийняття і розуміння того, як працюють чоловіча та жіноча енергія”, – впевнена дівчина.
Красуня зізналася, що саме магічний маятник спонукав її подати заявку на шоу. У якості подарунка Анастасія вручила Сашку натальну карту “холостяка” та заявила, що їхня астрологічна сумісність становить 75%.
Терену дівчина дуже сподобалася. “Амазонка. Чоловіки мене зрозуміють”, — висловився Олександр.
Хто такий Олександр “Терен”
Олександр Будько родом із Рівного. Працював баристою та цікавився графічним дизайном, адже планував розвиватися у цій сфері. Проте на початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт. Там Олександр став командиром взводу 49-го окремого стрілецького батальйону “Карпатська Січ”.
24 серпня 2022 року “Терен” зазнав травматичної ампутації однієї кінцівки та часткової ампутації іншої, внаслідок влучення снарядів в окоп. Але попри ці обставини військовий не втратив жаги до життя і поїхав на реабілітацію до США. Там йому встановили протези, і тепер, за їх допомогою, він може ходити, бігати та навіть їздити.
Олександр став учасником хореографічної постановки під час благодійного концерту в Каліфорнії. Також “Терен” презентував власну книгу – автобіографічний роман під назвою “Історія Впертого Чоловіка”. Створивши канал на ютубі під назвою “Відвал ніг або All інклюзив”, захисник із зірковими друзями мандрує різними туристичними маршрутами України. Після того, як Олександр знявся у спецпроєкті телеканалу СТБ “Нескорені”, його запросили на шоу “Холостяк”.
«99% того доброго, що робить і говорить Папа Франциск, залишається непоміченим» Нещодавно Папа Римський Франциск оголосив, що призначить 21 нового кардинала. Станеться це 8 грудня. Серед номінантів – тернополянин Микола Бичок, єпископ Мельбурнський Української греко-католицької церкви в Австралії. В Україні цю новину було сприйнято двояко. З одного боку, УГКЦ радіє і привітала владику Миколу. Але, з іншого боку, кардиналом Папа обрав не предстоятеля УГКЦ Святослава (Шевчука), як, наприклад, свого часу попередника Святослава Любомира Гузара, а іншого українського єпископа.
Подейкують, що це пов’язано із публічною незгодою Святослава з деякими рішеннями і заявами Святого престолу, які стосуються російсько-української війни. Ще одна цікава деталь. Австралійський телеканал 7News Sydney у своєму сюжеті про рішення Папи щодо обрання нових кардиналів повідомив, що кардинал-номінант Микола Бичок у 2025 році отримає австралійське громадянство.
Микола Бичок погодився дати інтерв’ю «Главкому», але за однієї умови – відповіді на наші питання він надав у письмовій формі.
«Буде чудова можливість мати прямий контакт зі Святійшим Отцем» Ваша еміненціє, від імені «Главкома» прийміть вітання з майбутнім обранням вас кардиналом. Ви – наймолодший кардинал у світі і наймолодший в історії УГКЦ. Відомо, що зведення у сан кардинала стало для вас несподіванкою, дізналися про рішення Папи з інтернету. Розкажіть для читачів в Україні та світі, як це на практиці позначатиметься на вашому служінні, які повноваження з’являться і як їх застосовуватимете?
Це призначення не змінює того, ким я є зараз. Я залишаюся насамперед єпархом для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії, а також єпископом Української греко-католицької церкви в єдності з Блаженнішим Святославом, нашим Отцем і Главою, та моїми братами-єпископами у Синоді УГКЦ. Я також є членом Австралійської конференції католицьких єпископів і продовжую глибоку співпрацю з моїми братами-єпископами в Австралії, як латинської, так і східної традиції.
Скріншот з допису Миколи Бичка
На даний момент я не знаю, яку роль чи відповідальність Папа покладає на мої плечі. Але я знаю, що це буде чудова можливість мати прямий контакт зі Святійшим Отцем.
Ви вже мали можливість особисто поспілкуватися з предстоятелем УГКЦ Блаженнійшим Святославом після цієї події? Що одне одному сказали?
Так, ми з главою УГКЦ Святославом постійно на зв’язку, і його підтримка для мене дуже важлива. Після мого призначення кардиналом він висловив велику радість і підтримку, наголошуючи на тому, що тепер у нас буде ще один голос у Ватикані, який допоможе доносити правду про Україну та нашу Церкву. Патріарх зазначив, що будемо діяти «єдиним серцем і єдиними устами», щоб наша позиція була почута на найвищому рівні.
Це призначення стало великим викликом для мене, і я дуже вдячний за підтримку Блаженнійшого. Ми разом працюємо над тим, щоб голос Української Церкви був чутним у глобальному контексті.
“У нас буде ще один голос у Ватикані, який допоможе доносити правду про Україну”
В Україні часто можна почути таке пояснення: вас, а не Святослава Папа обрав кардиналом через те, що Папа Франциск не ставиться прихильно до очільника УГКЦ. Мовляв, владика Святослав під час зустрічей з понтифіком критично висловлюється щодо дій Папи, зокрема й через намагання примирити українців з росіянами. Щоби ви відповіли на такі судження?
Для мене, як і для багатьох, це призначення було великою несподіванкою. Більшість очікувала, що кардиналом стане або Патріарх Святослав, або хтось із наших митрополитів. Але, як ми знаємо, вибір кардинала – це особисте рішення Папи.
Чому саме я? Це запитання, відповідь на яке знає тільки Бог. Я, у свою чергу, продовжую молитися і запитувати: «Чому саме я, Господи?». Я вірю, що це – великий знак надії для нашої Церкви і народу України. Ми ще не повністю розуміємо всі аспекти цього рішення, але, можливо, у майбутньому Господь відкриє нам більше.
За останні п’ять років я мав нагоду тричі зустрічатися зі Святішим Отцем Франциском. Це були не приватні аудієнції, а спільні. Я бачу у Святішому Отці те, що він дуже близький до забутих, маргіналізованих людей. Незважаючи на свій поважний вік, Папа намагається відвідувати вірних у різних куточках світу. Нещодавно, як ми знаємо, він відвідав Індонезію, Сінгапур, Папуа-Нову Гвінею. Папа є тим добрим пастирем, який дбає про всіх, але особливо про загублених, найвіддаленіших овець.
фото: скріншот з відео телеканалу 7News Sydney
У 2022 році Папою Франциском була ініційована Хресна хода у Ватикані за участю українки і росіянки. Наступного року була Хресна хода за участю російського і українського хлопчиків. Таким чином, Папа стоїть на позиціях примирення українців і росіян. В Україні ці акції спричинили велике обурення. Мовляв, Папа не розуміє українців, якщо ставить знак рівності між агресором і жертвою. Це Папа має змінити позицію і більше не намагатися примирити українців і росіян, чи ми, українці, маємо змінити своє ставлення до Папи і змиритися з тим, що Росія в очах Папи «велика», а росіяни – «народ, якому не притаманна жорстокість»?
Як будь-яка публічна особа, Папа Франциск часто піддається критиці за свої висловлювання або дії, і кожен його крок ретельно аналізується. Кожна його невдала фраза чи вчинок дуже швидко стають відомими всім, стають «сенсаційними». Але 99 % того доброго, що робить і говорить Папа Франциск, залишається непоміченим. Наприклад, кілька тижнів тому, після недільної молитви «Ангел Господній» на площі Святого Петра, Папа двічі згадав «мученицьку Україну», висловивши глибоку стурбованість ситуацією у країні.
«Я звертаюся з проханням не дати українцям гинути від холоду, припинити авіаудари по мирному населенню, яке завжди страждає найбільше. Досить вбивати невинних!» – таким був заклик Папи Франциска, проте, мабуть, ми не знайдемо цієї інформації у популярних ЗМІ.
Святий Престол і Папа докладають багато зусиль, щоб зупинити війну. Щонеділі та щосереди у Ватикані відбуваються загальні аудієнції із Папою Франциском. Щоразу під час цих аудієнцій лунають молитви за мир в Україні і слова підтримки для України. Так, звичайно, є такі речі, з якими ми не погоджуємося. І саме тому Блаженніший Святослав постійно доносить Папі Римському інформацію про те, якою є реальна ситуація.
Кардинали займають друге місце після Папи у церковній ієрархії. Є фактично радниками Папи. Яку головну пораду ви дали чи дасте Папі при зустрічі?
У місії служіння кардинала можна виділити два основні аспекти. Перш за все, кардинал – це один із найближчих помічників Святійшого Отця. Тобто це так званий дорадчий голос, за порадою до якого Папа може звернутися у будь-який час. Окрім цього, кардинал може брати участь у конклаві та обирати нового Святійшого Отця, що, безумовно, є великою відповідальністю. Як ми знаємо, до 80-го року життя всі кардинали мають цей активний голос, можуть голосувати і можуть бути обраними.
Кардинал – найвища посадова особа Католицької церкви після Папи, єпископ з правом голосу при виборі нового папи Римського і член Колегії кардиналів, з посеред яких обирається папа Римський. Я сьогодні ще не володію інформацією про те, які обов’язки покладе на мене Папа Франциск, але, напевно, це буде так, як і в інших кардиналів: їх призначають до тієї чи іншої дикастерії, щоб нести певне служіння у Церкві. Знаючи, які важкі часи переживає наш український народ через війну, я використовуватиму кожну нагоду і продовжуватиму інформувати католицький світ про те, що відбувається на нашій землі, постійно нагадуватиму про Україну.
«Ватикан вже є посередником між Росією і Україною»
Ватикан має бути посередником між Україною і Росією задля завершення війни? І як, на вашу думку, має завершитися війна?
Ватикан вже є тим посередником. Святий Престол і Папа зробили багато добрих ініціатив, щоб зупинити війну. Як відомо, Рим бере участь у звільненні полонених, молиться за стражденних, поранених, безслідно зниклих. Зроблено багато, але в майбутньому можна буде зробити більше.
Ми хочемо справедливого миру, щоб ворог був покараний і засуджений, і щоб ми, як жертва нападу, агресії, були виправдані в очах усього світу. Справді, дуже велике завдання є не тільки переді мною, як кардиналом-номінантом, але, я вважаю, перед кожним єпископом Католицької Церкви в Україні та за її межами — доносити правду про війну, про злочини Росії, тому що нас усіх ця війна торкається, хоча й у різний спосіб.
Дозвольте кілька запитань з приводу вашої біографії. Ви у 2005-2007 роках служили місіонером на парафії Матері Божої Неустанної Помочі у м. Прокоп’євськ, що у Сибіру, Росія. Які враження збереглися у вашій пам’яті з того періоду служби? Ви спілкувалися не тільки з тамтешніми українцями, але й з росіянами. Які враження про них склалися? Для себе з того періоду про Росію думку сформулювали?
Той час, коли я перебував у Росії, був особливим у моєму душпастирському служінні. У 1947 році відбулася так звана операція «Захід», під час якої багато людей, особливо із Західної України, були примусово переселені до Сибіру лише за незгоду з радянською владою через свою віру в Бога. Першим священником, який вирушив служити цим людям наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років, був о. Василь Рудка, редемпторист.
У 2004 році, будучи дияконом, я мав нагоду вперше відвідати Сибір, пройти там дияконську практику, організувати кілька молодіжних та дитячих таборів. Вже у 2005 році, після мого рукоположення, у червні, я вирушив на місійну працю до Сибіру. Після висвячення я хотів повністю навернути світ. У мене була велика місійна ревність і запал. Як священник, я хотів зробити все, що міг, для людей. Праця в Сибіру була місією, бо треба було постійно подорожувати, відвідувати наших людей на різних відстанях, від 50 до 300 кілометрів. Це був важливий період у моєму священниковому служінні, який я ніколи не забуду.
Можу сказати, що люди, для яких я був душпастирем, були дуже хороші, разом ми зробили багато добра у Росії.
Якою мовою провадили служби?
Богослужіння я відправляв українською мовою.
Я був, є і буду громадянином України
Раніше ви висловлювали сум, що навіть діти переселених до Сибіру українців майже не розмовляли українською. А що дорослі розповідали, чому для них не була важливою українська мова?
Знаєте, тут, мабуть, не питання у тому, що українська мова для тих людей була неважливою, а більше в тому, як зберегти українську мову, постійно перебуваючи і зростаючи в іншомовному середовищі. Особливо, як зберегти мову у третьому-четвертому поколінні. Маючи досвід душпастирства у Сполучених Штатах Америки і зараз в Австралії, розумію, що навчити дітей української мови потребує багато зусиль, і тут йдеться не лише про батьків, але й про можливість вчити мову в школах, вільно говорити нею поза домом, мати доступ до української літератури, культури. Яка ситуація із цим у Росії, ми всі добре знаємо.
З 2015 року і до 2020 року ви служили у США, коли Папа призначив вас єпископом Мельбурнським. Нині у виборах у США активно використовується український релігійний фактор. Зокрема, впливові республіканці розганяють міф про нібито утиски християнства в Україні. Наскільки такі міфи працюють у США, враховуючи що більшість християн там є баптистами?
Оскільки я вже більше чотирьох років не перебуваю у США, то мені важко сказати, якою є ситуація зараз, і тим більше, зважаючи на розміри, національну, культурну, релігійну різноманітність цієї країни, було б неправильно висловлювати свою думку про всіх. Знаю, що наше духовенство у США, єпископи та священники, так само, як і ми тут, в Австралії, не є відірваними від України і від її сьогодення. Ми знаємо, що відбувається насправді. Тому і наші вірні, і тут, і в США також знають правду.
«У нас постійно лунає молитва за мир в Україні» Коли востаннє були в Україні? Де саме?
Влітку цього року брав участь у Синоді єпископів УГКЦ, що відбувався на початку липня у Відпустовому Марійському центрі у Зарваниці. Це був мій перший візит до України після початку повномасштабної війни та загалом після мого переїзду до Австралії. Для мене було дуже важливо відвідати та підтримати людей, які, можливо, найбільше потерпіли від цієї війни й досі потерпають від неї, тож я був у Києві, Бучі, Ірпені, Славутичі, Чернігові, Харкові, Дніпрі. Мав нагоду особисто передати допомогу від Мельбурнської єпархії: продуктові набори, спаковані в рамках благодійної ініціативи Патріаршої Фундації «Мудра справа», поспілкуватися з цими людьми, відчути і ще більше усвідомити їхній біль.
Однозначно, ми не відчуваємо, можливо, того, що відчувають зараз люди у Києві чи в будь-якій частині України, де постійно лунає повітряна тривога, але будьте певні, що ми, навіть будучи дуже далеко, є дуже близько серцем. Пам’ятайте, що ця молитва за мир в Україні, за наших воїнів, поранених, медиків, капеланів, тих, що зникли безвісти, вона тут у нас лунає постійно.
Відомо, що наступного року ви маєте отримати австралійське громадянство. А з українським паспортом що зробите?
Я був, є і буду громадянином України.
Але ж про те, що ви отримаєте наступного року австралійський паспорт у своєму сюжеті повідомив австралійський телеканал 7News Sydney. То це вони повідомили неправдиву інформацію, чи ви матимете два паспорти, два громадянства, австралійське і українське?
Я про австралійське громадянство в моєму інтерв’ю австралійським ЗМІ взагалі не говорив, проте вони це сказали базуючись не знаю на чому… Отож питання до них.
Наскільки велика українська громада Австралії, наскільки вона релігійна? В інтерв’ю «Главкому», предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав розповідав, що українські громади по-різному впливають на політику держав, де проживають. Яким чином на політику Австралії впливає українська громада?
Наші спільноти дуже розкидані: 10 парафій, 10 місій. Саме тому мені, як єпископу, а також нашим священникам доводиться багато подорожувати, щоб відвідати всіх наших вірних. Австралія складається з багатьох мігрантів, які становлять кістяк Католицької Церкви в цій країні. В Австралії є п’ять східних церков: українська та сиро-малабарська з осідком у Мельбурні, а також мелхітська, маронітська і халдейська з осідком у Сіднеї. Кожна із цих Церков приносить живу та міцну віру в Христа, а з вірою приносять і свою глибоку культуру, якою діляться тут, в Австралії.
Наша українська спільнота не є аж такою чисельною, порівняно з іншими нашими міграціями у США, Канаді, Європі. Як порівняти з цими країнами чи континентами, то наша спільнота є дуже маленькою, але, попри те, що ми маленькі, стараємося робити великі діла, не тільки на церковній ниві. У кожному штаті є наші громади, які, об’єднані разом, творять Союз українських організацій Австралії, і вони є, так би мовити, дипломатами українців в Австралії перед державою. Вони організовують багато різноманітних ініціатив, щоб інформувати австралійців та австралійський уряд про війну в Україні. Успішно працюють для того, щоб Австралія у різний спосіб допомагала Україні наблизити нашу перемогу, відстояти нашу незалежність.
Верховна рада 16 липня прийняла закон про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній. Втім, президент Зеленський досі його не підписав. Тож чи буде переведення годинників останнім, питання залишається відкритим.
За словами лікарів, переведення годинників може позначитися на самопочутті. Відтак жителям краю рекомендують подбати про підготовку до цих змін завчасно. Ознаки поганого самопочуття в період переведення часу: втома, втрата концентрації; дискомфорт шлунково-кишкового тракту; загострення серцево-судинних захворювань; перепади настрою.
За словами лікарів, здоровій людині для адаптації до нового графіку потрібно 3-4 дні. Але загалом цей процес може тривати до 10 днів. Лікарі виділяють кілька кроків, які можуть допомогти полегшити процес адаптації: варто скорегувати режим сну, стежити за харчуванням, а також відкласти важливі справи у перші дні після переведення годинників.
Додамо, вперше сезонне переведення годинників для українців відбулося у 1981 році, коли це вирішив запровадити Радянський Союз. А от саме в Україні літній час уніфікували лише в 1996 році. Стрілки годинника восени та навесні українці переводили вже 43 роки. 3 березня 2021 року Верховна рада в першому читанні ухвалила законопроєкт № 4201 “Про обчислення часу в Україні”, який передбачав відмову від сезонного переведення годинників. Депутати підтримали його у другому читанні 16 липня. 21 серпня його направили на підпис президенту, проте Володимир Зеленський його досі не підписав.
Капітан поліції Тетяна Зведенюк у складі Національної збірної України взяла участь у міжнародних змаганнях з адаптивних видів спорту, де здобула «золото» одразу в п’яти дисциплінах.
Змагання Strong Spirit’s Games в рамках міжнародного спортивного конкурсу Arnold Classic Europe серед ветеранів війни, учасників бойових дій та поранених військовослужбовців відбулися 11-13 жовтня в місті Мадрид (Іспанія). Щорічно вони об’єднують спортсменів з багатьох країн світу. Українська збірна вперше взяла в них участь. Команда України, до якої увійшли 50 ветеранів війни та військовослужбовців, виборола рекордну кількість золотих медалей.
Поліцейська з Тернопільщини Тетяна Зведенюк здобула абсолютну перемогу одразу в п’яти дисциплінах: у жимі лежачи на максимальну вагу та на кількість повторень, ейрбайку, веслуванні на тренажерах на 100 метрів і на 100 секунд.
Тетяна — майстер спорту з пауерліфтингу. За її плечима більше 50 перемог у різних спортивних змаганнях, які стали результатом наполегливих тренувань.
«Спорт — невід’ємна частина мого життя. Щоденні фізичні навантаження дуже важливі та допомагають кожному поліцейському стати сильним духом і тілом. Брати участь у міжнародних змаганнях — велика честь для мене», — зауважує Тетяна.
Дівчина успішно поєднує спортивну діяльність зі службовою. Вона працює на посаді оперуповноваженої управління карного розшуку ГУНП в Тернопільській області та має статус учасника бойових дій. Наприкінці 2022 року Тетяна у складі зведеного загону тернопільських поліцейських несла службу на деокупованих територіях Харківської області. Пліч-о-пліч з колегами чергувала на блокпостах, патрулювала, опитувала людей і допомагала місцевому населенню.
За гідне представлення України на міжнародній спортивній арені начальник ГУНП в Тернопільській області Сергій Зюбаненко вручив Тетяні подяку та цінний подарунок.
Уляна Гербут, учениця Тернопільського академічного ліцею “Українська гімназія імені Івана Франка” та слухачка Тернопільського обласного відділення МАН України, продемонструвала видатні досягнення в різних наукових дисциплінах. Її останній успіх – бронзова медаль на Міжнародній молодіжній олімпіаді з астрономії та астрофізики в Непалі. Про це повідомила Тернопільська Мала Академія.
Літературні таланти
Уляна вже встигла зарекомендувати себе як талановита літераторка. Вона здобула срібну медаль у категорії “Креативне письмо” на національному етапі “Олімпіади геніїв України”. Крім того, дівчина отримала диплом ІІ ступеня на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України в секції “Літературна творчість”.
Захоплення точними науками
Незважаючи на успіхи в літературі, Уляна також виявляє неабиякі здібності в точних науках. Особливо її цікавлять фізика та астрономія. Ця універсальність дозволила їй успішно виступити на міжнародному рівні в галузі астрономії.
Міжнародний успіх
З 3 по 10 жовтня 2024 року в Непалі проходила Міжнародна молодіжна олімпіада з астрономії та астрофізики (International Olympiad on Astronomy and Astrophysics for Juniors, IOAA-Jr). Уляна Гербут гідно представила Україну на цьому престижному змаганні, здобувши бронзову медаль.
Цей успіх є значним досягненням не лише для самої Уляни, але й для всієї української освітньої системи. Він демонструє високий рівень підготовки учнів у Тернопільському регіоні та ефективність роботи Малої академії наук України.
Перемога Уляни на міжнародній олімпіаді – це черговий доказ того, що українські школярі здатні конкурувати з найкращими юними науковцями світу. Це також підкреслює важливість підтримки та розвитку наукових талантів молоді в Україні.
17-річна школярка з Тернополя Анастасія Романів, слухачка Малої академії наук, отримала чергову перемогу у міжнародному конкурсі.
Про це розповіли в академії.
“Вітаємо з черговою Міжнародною перемогою Романів Анастасію, слухачку Тернопільського обласного комунального територіального відділення МАН України, ученицю 11 класу Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ст. № 10. Анастасія приклад того, як поєднання розуму, цілеспрямованості, упевненості, наполегливості та працелюбності веде до успіху. Лише за два роки навчання в МАН у її скарбничці є безліч перемог як у Всеукраїнських, так і у Міжнародних конкурсах”, – йдеться у дописі академії.
Серед здобутків школярки:
Всеукраїнський конкурс молодіжних науково-технічних проектів «Inventor UA» – перше місце (2023 р.);
Всеукраїнський конкурс Еко-Техно Україна – четверте місце (2023 р.);
ІІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України – учасниця (2023 р.);
Національний етап міжнародного конкурсу з нейронаук «International Brain Bee» – учасниця (2023р.);
Всеукраїнська олімпіада «GENIUS Olympiad» – срібна медаль (2023р.), гран-прі (2024 р.);
Всеукраїнський конкурс стартапів «MaterialTech StartUp» – диплом ІІІ ступеня (2024 р.);
Фестиваль інженерії, науки та технологій «I-FEST» в місті Махдія (Туніська Республіка) – почесна нагорода (2024р.);
Варшавська міжнародна виставка винаходів «International Warsaw Invention Show, IWIS» (Республіка Польща) – срібна медаль (2024 рік).
“Слухачка працювала над такими науковими проектами, як: «Використання біочару і місканту гігантського (Miscanthus giganteus) для ремедіаціїгрунту, забрудненого нафтопродуктами», «Спосіб заміни пластикових кришечок для одноразового посуду на картонні». Проте на цьому вона не зупиняється і продовжує працювати, пропонуючи нові ідеї для покращення життя людей, які вимушені користуватися протезами, створюючи новий тип протезів – Separata prosthesis. Оскільки існує безліч роботизованих біонічних протезів, але не має жодного надійного способу ними керувати. Хвилюють юну дослідницю також питання пов’язані з аутизмом у дітей”, – наголошують у малій академії наук.
Про це заявив голова Тернопільської ОВА В’ячеслав Негода.
“Хочу повідомити про ініціативу, яку, сподіваюся, жителі Тернопільщини підтримають. Я офіційно звернувся до Тернопільської обласної ради з пропозицією оголосити 2025 рік “Роком митрополита Андрея Шептицького” в Тернопільській області. Він стане знаковим, адже ми відзначатимемо 160-річчя з дня народження великого українця, який залишив вагомий слід в історії нашої держави та в серцях мільйонів співвічизників. Нещодавно я мав можливість переглянути прем’єру вистави-реквієму “Андрей”, яка глибоко вразила мене своєю силою та емоційністю. Ця вистава ще раз підтвердила величність постаті Шептицького та його вплив на нашу націю”, –відзначив В’ячеслав Негода.
Митрополит Української Греко-Католицької Церкви став символом національної свідомості. Він був не лише великим духовним лідером, але й відданим патріотом, який піклувався про освіту та культуру. Його діяльність стала основою для відродження всього українського в умовах історичних викликів.
“Сподіваюсь, що обласна рада своїм рішенням підтримає зазначену пропозицію. Адже проголошення року Андрея Шептицького в Тернопільській області дозволить не лише вшанувати його пам’ять, а й привернути увагу до його ідей, які залишаються актуальними й сьогодні. Слава Україні”,- наголосив голова ТОВА.
До слова, граф Андрей Шептицький ЧСВВ (у хрещенні Роман Марія Александер; 29 липня 1865 — 1 листопада 1944) — предстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський (1901—1944). Єпископ Станиславівський (1899—1900). Доктор права (1888) і богослов’я (1894); меценат. Один із найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини ХХ ст. Представник шляхетного графського роду Шептицьких.
Під час Першої світової війни заарештований російськими військами (1914), вивезений до Росії (1914—1917)[1]. Повернувшись до Львова, став одним зі співзасновників ЗУНР (1918). Інтернований польською владою на Святоюрській горі (1919)[1].
Від 1955 року триває процес беатифікації. Праведник народів світу (2008).
