Роботи «Слов’янська міфологія крізь глибину століть» презентували у драмтеатрі, опісля – в ТРЦ «Подоляни».
«Офіційно звітую – фотовиставка завершена! Нам вдалося зібрати 11 тисяч гривень, які вже направлені на лікування діток. Не знаю, багато це, чи мало, але будь-яка допомога є важливою», – каже директорка школи Лілія Вавринів.
Тривалі новорічно-різдвяні свята порушують здоровий режим – харчування перестає бути збалансованим, збивається режим сну, активність різко знижується.
Чим шкідливе переїдання на свята
Переїдання дуже шкідливе. У найгіршому випадку воно може призвести до гострих хірургічних патологій: наприклад, спричинити гострий панкреатит (запалення підшлункової залози) чи перитоніт (запалення черевної порожнини). Переїдання навіть може стати причиною апендициту. У людей із хронічними хворобами кишково-шлункового тракту через надлишок їжі може статись загострення недуги.
Для пацієнтів із гіпертонією чи ішемічною хворобою серця також дуже шкідливі переїдання. Від якості харчування безпосередньо залежить стан судин, і ті проблеми, які можуть виникнути після свят, точно не варті зайвої тарілки олів’є.
Як покращити самопочуття після переїдання
По-перше, що варто зробити – припинити їсти. Потім налагодити питний режим: поступово випити хоча б літр води. Відтак встати з-за столу і піти на прогулянку.
Якщо вже зовсім погано, виникає нудота і переповнений шлунок не дає змоги нормально дихати – можна прийняти ферменти для травлення. Вони допоможуть організму впоратись із важкою їжею та полегшити стан.
Важливо правильно побудувати свій раціон на період свят: намагатися не їсти великими порціями і пізно ввечері, пити побільше води, не зловживати солодким.
Складати меню на святковий стіл потрібно так, щоб там були не лише жирні та калорійні страви. Не забувайте: овочеві салати теж можуть бути дуже смачними, але водночас легкими. Головне знати міру, й тоді не буде неприємних наслідків.
Як відновити нормальний режим харчування
Потрібно повернутися до звичного режиму харчування: сніданку, обіду та вечері і, якщо потрібно, невеликих перекусів між основними прийомами їжі.
Відмовитись від складних і багатокомпонентних страв, обирати простий гарнір і легкий білок. Вживати побільше овочів, квасолі, сочевиці та нуту. Також зменшити порції – вони мають бути оптимальними.
Від тваринного білка краще відмовитися на кілька днів – варто дати організму відпочити від копченостей і жирного м’яса. Або обирати біле м’ясо птиці, риби, яйця, м’який сир та йогурт.
Мінімізувати або на деякий час відмовитися від простих вуглеводів – цукор, десерти, випічка та солодощі. Крім того, не варто забувати про водний баланс – у свята часто не випиваємо достатньо води.
Дуже важливо повернутися до активних тренувань, якби складно не було змусити себе піти в зал після канікул. За тиждень-два такого режиму можна влаштувати розвантажувальний день, наприклад, на гречці та йогурті або на супах-пюре, в основі яких сочевиця.
Щедрий стіл був стресом для нашого організму, і різка відмова від їжі стане для нього ще більшим випробуванням. Розпочніть харчуватись так, як робили це до свят (за умови, якщо раціон був здебільшого здоровим), не пропускайте сніданок, зменшіть порції, і ці 2-3 кілограми (а деколи буває до 5 кілограмів) зникнуть самі.
В Західній Україні є надзвичайно цікаві місця — замки, яких є понад 130 лише в одній області. Деякі до наших днів дійшли лише на рисунках, частина зруйнована і збереглися руїни, а декілька десятків, зокрема Збаразький мають первозданний вигляд. На території Збаразького замку діє кілька виставок.
Архітектура і територія замку
Замок розташований на високому пагорбі, в народі це місце називають Замковою горою, в низині якої протікає річка гніздо. З усіх боків Збаразький замок оточують високі вали з зовнішнього боку, оточені глибокими ровами. До наших часів зберігся рів навколо фортеці, через який лежить кам’яний міст. Перейшовши через нього, ми побачимо виїзну вежу. Висота старих стін оборонної споруди становила 12 метрів, а товщина разом із земляними валами 23 метра. На озброєнні фортеці стояло близько 50-ти гармат. Замок мав найпотужнішу оборону, прорватися крізь яку було досить складно. На території розташований палац в стилі ренесансу і каземати, огороджувальні фортеця на відстані 10 метрів. А також колодязь глибиною 70 метрів. За доданню з Збаразької фортеці в монастир Бернардинів, який знаходиться в Збаражі веде підземний тунель. Поруч з фортецею розкинувся красивий доглянутий парк. Він прикрашений романтичними скульптурами, а якщо пройти трохи далі на оглядовий майданчик, можна побачити весь Збараж як на долоні.
Експозиції
У приміщеннях Збаразького замку можна споглядати більше 11-ти тисяч експонатів. Кілька експозицій присвячені становленню фортеці і її історії, тут зібрані археологічні матеріали з давніх часів і до нашого часу.
Посеред одного з залів можна подивитися макет замку з його фортифікаціями. Було цікаво подивитися на старовинні ікони, колекції монет, предмети побуту та вжитку, вишитий одяг і багато іншого. На стінах ми побачили портрети колишніх господарів фортеці. Дуже сподобалася колекція різьбяра по дереву Володимира Лупійчука і художника-експозиціонера Михайла Аськовича.
Вразила і в той же час злякала камера тортур. Не очікували там побачити настільки жорстокі і збочені предмети знущань і тортур.
Біля кожного експонату тортур встановлена табличка з назвою, і як вона застосовувалася. Жах! За темним вологим камерам ми ходили з особливою пильністю. І десь всередині відчувався трепет про те, що відбувається тут раніше. В колишніх казематах, виставка старовинної зброї та обмундирування – величезні мечі, сокири, пістолі та інше.
Над Антарктикою в кінці грудня закрилася озонова діра, яка була найбільшою за 40 років спостережень.
Як заявили у Всесвітній метеорологічній організації, ця озонова діра із середини серпня 2020 року швидко росла і в вересні досягла пікових розмірів в 24,8 мільйона квадратних кілометрів.
Рекордне пониження рівня озону 2020 року вчені пов’язують як з традиційною присутністю в атмосфері шкідливих речовин, так і з минулорічними метеоумовами: низькі температури в стратосфері, а також сильний, стабільний і холодний полярний вітер.
“Попри те, що торік діра набула рекордних розмірів, з 2001 року вчені фіксують постійне її “загоєння”, а 2019 вона взагалі мала найменші розміри і термін “життя”. Такі позитивні зміни відбуваються завдяки прийняттю Монреальського протоколу в 1989 р., який обмежив використання понад 100 озоно-руйнівних речовин. За прогнозами, рівень озону над Антарктидою може стабілізуватися до 2060 року”, – йдеться у повідомленні Національного антарктичного наукового центру.
Озоновий шар, розташований в стратосфері на відстані від 10 до 40 км над поверхнею Землі, являє собою газову оболонку, яка захищає планету від шкідливого впливу вихідного від Сонця ультрафіолетового випромінювання.
Ідея об’єднати співаків з Тернополя та Тернопільщини, які сьогодні живуть, як вдома, так і в різних країнах світу була талановито втілена музикантом, композитором Андрієм Авраменко. Тернополянин зараз проживає у Польща у м. Слубіце, пише ТоТернопільщина
І музику, і слова до пісні написав також Андрій Авраменко, чоловік сам зробив монтаж відеокліпу. До спільного виконання приєднались Марина (Марина і Компанія) – Закарпаття, Оксана Ващишин (RockSun) – Тернопіль, Ольга Монастирська – Микулинці, Володимир Вермінський – Тернопіль, Любомир Чермак – США, Кентукі, Андрій Авраменко – Польща, Слубіце, Андрій Ткач – Тернопіль, Оксана Чайківська – Тернопіль.
У день прем’єри пісні Андрій Авраменко написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що ця пісня дарунок усім українцям: “Новорічне свято! Неймовірна казка у яку ми поринаємо щороку. Нажаль 2020 рік вніс багато коректив в наше повсякденне життя, навчив жити по новому… Давайте скажемо йому прощавай і ніколи не повертайся, а побажаємо собі (нам усім) нехай Новий 2021 рік принесе у наші домівки багато радості, миру і добра, нехай кожен день буде буде сповнений чудовими емоціями та щасливими моментами, а у наших серцях лунає музика любові. Завдяки Інтернету ми зібралися у таку чудову компанію і хочемо доповнити ваше свято ще однією новорічною ноткою. Даруємо вам пісню «Новий рік»!”
Мизика, слова, аранжування, зведення, мастеринг і відеомонтаж – Андрій Авраменко
Відома українська співачка Ірина Федишин гостювала у Різдвяні свята на Чортківщині. Перебувала вона на малій батьківщині свого чоловіка Віталія Човника – в Шманьківцях.
Разом з родиною й прийняла колядників у другий день Різдвяних свят.
Додамо, що Ірина Федишин працює у жанрі попмузики. Випустила шість альбомів: «Твій Ангел» (2007), «Україна колядує» (2007), «Пароль» (2012), «Україна колядує. Нове» (2013), «Цвіте калина» (2015), «Ти тільки мій» (2017).
Мешканці села Лозова Байковецької ОТГ прикрасили ялинку в храмі вишитими власноруч іграшками. На іграшках традиційні різдвяні мотиви, лики святих, ангели, дзвоники та віночки, всі вони вишиті на білому фоні.
“Рукотворне диво у с.Лозова!!!!!!! Мешканці у незвичний спосіб прикрасили зелену красуню. Усі ялинкові іграшки, а їх аж 170, вишили сільські майстрині” – повідомили на сторінці Байковецької ОТГ.
Казковим персонажам, щоправда, знадобились перемовини братів-місяців з неодмінним передаванням чарівного посоха правителя з рук у руки та перебирання влади, аби погосподарювати і внести корективи до синоптичного фону. Тут – жодного схожого антуражу, проте все цвіте і буяє, повідомляє Чортків Сіті
Автор: Фото зі сторінки Олександра Степаненка у Facebook «Дивний січень у саду» – прокоментував добірку власних світлин, опублікованих на сторінці у Facebook другого дня нового року, добре знаний на теренах Чортківщини, Тернопільщини та й України загалом громадський діяч, зокрема координатор громадської організації «Екологічно-гуманітарне об’єднання Зелений Світ» Олександр Степаненко.
У коментарі для Чортків.City щонайперше наголосив: це не тому, що сад унікальний – такі зміни клімату, температурний фон. Адже власне 2 січня спостережено шість градусів вище нуля!
Автор: Фото зі сторінки Олександра Степаненка у Facebook – На другу половину січня начебто зима трішки почнеться. Наразі ж, як засвідчує місячний огляд Гідромету, режим температур перевищує багаторічні значення на три з половиною градуса, – зауважив у коментарі.
Чи багато це? Наш співрозмовник – як медик за фахом та координатор «Зеленого Світу» в одній особі – навів слушну аналогію: якщо у хворої людини температура зростає на 3,5 градуса, приміром, зі стандартних 36,6 до 39,6 градуса, як вона себе почуває? Отак і природі прикро. Бо природа хоче паузи, фази спокою, відпочинку. У тих же садах рік у рік більшає інвазивних видів хвороб, тобто домінує процес гниття, бо садова інфекція не вимерзає. Цього й не може статися за плюсових температур.
– Треба, щоб і снігу було достатньо, – прокоментував наявну ситуацію п. Степаненко. – Начебто волога й перепадає, але режим річок за грудень впав до маловоддя. Дністровське водосховище зокрема понизилось на метр.
Що ж наразі так милує квітом око у Степаненковому саду? Ота велика біла квітка – анемона садова. Виявляється, вона має родичів – дібровну, лугову, що цвітуть в лісах.
– Буває, анемона розквітає в лютому – коли дні довші і сонце вище, – прокоментував пан Олександр. – А цього року – в грудні. І це, як і нинішня зима, принаймні наразі, – явище аномальне.
Бутони троянд – вони сформувалися ще в жовтні. Так відтоді й стоять, бо ніщо їм не перешкоджає.
Автор: Фото зі сторінки Олександра Степаненка у Facebook Барбарис джуліана: коли зима тепла, його листя не змерзає. Рослина субтропічна, тож в таких кліматичних умовах вона вічно зелена. Хіба що – вдарить справжня зима…
Автор: Фото зі сторінки Олександра Степаненка у Facebook – Звісно, в наших кліматичних умовах так не мало би бути – підсумував господар квітучого в січні саду. – Бо річка, наприклад, хоче замерзнути, вкритися кригою. Загалом тут багато проблем і для річки, і лісу, і плодових культур. Бо зима повинна бути зимою.
А чи все, що маємо, розписане лише «небесною канцелярією»? Чи не докладаємось до оцих аномальних змін в природі ми самі – власною бездумною діяльністю? Мабуть, пора замислитися.
Дружина Віктора Павліка Катерина Реп’яхова вперше стане мамою. Про це вона повідомила, оприлюднивши зворушливі світлини зі співаком, на яких видно її округлий вагітний животик.
Подружжя відомого українського співака Віктора Павліка та його молодої дружини Катерини Реп’яхової очікує на народження дитини. Про це сповістила жінка артиста на особистій сторінці в інстаграмі, повідомляє 24 канал.
“Новий етап нашого життя. Це щастя. Це безкінечна любов”, – написала Катерина Реп’яхова під фото. Вона оприлюднила серію кадрів, де демонструє округлий живіт. Молода дружина Віктора Павліка стане матусею вперше, а для співака дитина буде четвертою. У нього є син Олександр від першої дружини Лідії та дочка Христина, від другого шлюбу зі Світланою. Нагадаємо, що влітку від 2-річної боротьби з раком помер син Віктора Павло.
Катерина Реп’яхова та Віктор Павлік, незважаючи на пандемію коронавірусу, узаконили стосунки 29 травня 2020 року.
Фотозйомка майбутніх батьків
Катерина Реп’яхова знялась з чоловіком у зворушливій фотосесії. Для неї дівчина обрала розкішну синю та червону сукні зі світлим принтом. Появ вдало підкреслював округлий живіт Катерини. Поруч з коханою стояв Віктор Павлік. Він тримав її за руку, а на іншому фото сидів на кріслі. Дружина ніжно його обійняла, другою рукою тримаючись за животик.
В Мадриді в музеї Museo La Neomudéjar проходить виставка генія сучасності Івана Марчука. Вона триватиме до 17 січня.
Сучасний художник українського походження, який народився у Москалівці у 1936 році. Походить із сім’ї ткачів, який закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва у 1965 році, а згодом переїхав до Києва. До 1988 року йому було відмовлено в членстві в Спілці художників України, оскільки його теми та стиль не відповідали тогочасному соціалістичному реалізму. У Києві він створив великі рельєфні композиції з керамічної черепиці (1969-72) в Інституті теоретичної фізики АН УРСР.
Марчук пише фантастичні образні та квіткові композиції з елементами сюрреалізму, гіперреалістичні портрети (наприклад, Р. Сельський, 1981), загадкові пейзажі та абстрактні експресіоністичні композиції (наприклад, серія «Прелюдії кольорів», 1978). Його темпераментні картини із серії “Голос моєї душі” зображують, здавалося б, ірраціональні ситуації із скелетними, часто гротескними людьми, порізаними по пояс і оточеними зловісними предметами та істотами у величезному порожньому пейзажі (наприклад, “Порожнє гніздо”, 1975 і Діалог без слів, 1976).
Палітра Марчука межує з монохромністю, а нереальність зображень посилюється. Його реалістичні пейзажі мають своєрідну і щільну фактуру, що складається з шарів пігменту, які в поєднанні з драматичним використанням світла і темряви створюють атмосферу неспокою і таємничості (наприклад, Верби в обіймах місячної ночі , 1978, і Apple на снігу, 1979). Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Марчук створив кошмарні композиції, що зображують повне знищення нашої планети (наприклад, Warning 1986). Він мав численні персональні виставки, починаючи з Москви в 1979 р. Та Києва у 1980 р. Його 43 полотна, натхненні поезією Тараса Шевченка, експонувалися в музеї в Канівському національному заповіднику Шевченка. У 1989 році залишив СРСР і жив у США, Канаді та Австралії.Після нападу 11 вересня 2001 року, який він зазнав, Марчук вирішує повернутися до Києва. отримавши престижну премію імені Т. Шевченка в 1997 році.
Марчук потрапив до британського списку “100 найкращих живих геніїв” за версією Daily Telegraph. Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла його до гільдії золота (до якої входив 51 художник з усього світу) і обрала почесним членом вченої ради Академії.
