Люди змушені носити захисні маски. Бажаючи виділитися, багато хто почав замовляти незвичайні вироби, які імітують обличчя. Однак вони точно не очікували, що результат виявиться таким безглуздим і кумедним.
Відомий голлівудський актор Джек Паланс народився 18 лютого 1919 р. у Латімер-Майнзі (Пенсильванія, США) у родині емігрантів з України Палагнюків. Батьки назвали його Володимиром, а Джеком (Jack Palance) він стане згодом. Його батько походив із села Іване-Золоте Тернопільської області, а мати – з Львівщини.
Джек став втіленням американської мрії – тієї, яка вимагає важкої роботи над собою, але дозволяє стати тим, ким хочеш. Він сворив себе сам: працював на вугільній шахті, займався професійним боксом (його спортивне псевдо – Джек Браззо). У спорті він досягнув значних результатів – побив рекорд за кількістю безперервних перемог, більшість із яких завершувалася нокаутом.
З початком Другої світової війни Джек завершив боксерську кар’єру і пішов на службу до військово-повітряних сил США. Під час одного з навчальних польотів на бомбардувальнику В-24 його літак раптово спалахнув. Джек врятувався, але обличчя вогонь спотворив до невпізнанності. Після довгих місяців лікування, кількох пластичних операцій та пересадок шкіри на його обличчі все ж залишилися шрами. Та вони лише додаватимуть мужності його героям на екрані.
Можливо, саме ця трагедія і довге лікування дозволили Джеку усвідомити своє покликання. У 30 років він закінчив факультет акторського мистецтва в Стенфордському університеті. На той час він розмовляв шістьма мовами – українською, російською, італійською, іспанською, французькою й англійською.
А далі була блискуча голлівудська кар’єра і визнання як неперевершеного актора вестернів. Його основні роботи: “Острів скарбів”, “Бетмен”, “Військові ігри”, “Кіборг-2”, “Танго й Кеш”, “Молоді стрільці”, “Дракула”, “Че!”, “Desperados” та багато інших. Втім, як він зізнався в одному інтерв’ю, йому весь час хотілося зіграти драматичну роль Тараса Бульби.
Він отримав низку найпрестижніших кінонагород, зокрема “Золотий глобус” та “Еммі”, його тричі номінували на “Оскар”, який він отримав у 1992 р. за фільм “City Slickers”. Тоді йому було вже 72 роки, але він зберігав відмінну фізичну форму – під час нагородження він викликав фурор своїм віджиманням на одній руці.
При цьому Джек ніколи не забував про своє українське походження. Ба більше! Ще батьки прищепили йому як цінності повагу до української мови, зацікавлення її історією, зрештою – непохитне переконання, що він є українцем. Тож, навіть у зрілому віці, за першої можливості актор переходив на українську мову, любив співати українські пісні. Недарма його улюбленим спогадом дитинства було “коли батько, маючи вільну хвилинку, садив дітей біля себе й читав українські газети”.
Джек Пеленс пишався цим та брав участь у житті української громади в США. Зокрема виступив під час відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні. Також він був головою правління митецької благочинної фундації “Hollywood Trident Foundation” (Фундація Тризуба), що надавала фінансову допомогу акторам і митцям, які демонстрували досягнення української культури (включно з кіномистецтвом) у світі.
Показовим є його вчинок у квітні 2004 р. Тоді в Лос-Анджелесі тривав фестиваль “Русскіє ночі” під патронатом президента РФ. Кульмінацією була церемонія нагородження в Голлівуді американських митців та акторів російського походження званням народного артиста РФ за їхній внесок у розвиток російської культури. У цьому списку опинився і Джек Паланс. Його реакція на це неабияк спантеличила організатррій дійства, адже він влаштував справжній скандал: “Я — українець, а не росіянин”, — заявив він та відмовився від звання “народний артист Росії”, бо “не має нічого спільного ні з російським кіно, ані з Росією” і демонстративно залишив зал.
Це було за два роки до його смерті. Помер актор у 87-річному віці 10 листопада 2006 р. у Монтесіто (Каліфорнія), залишивши нам свої чудові кінороботи та приклад гідної поведінки і поваги до свого походження та Батьківщини своїх батьків.
ⒸDiaspora.ua
Британська компанія, що випускає свічки з оригінальними ароматами, вирішила увіковічнити запах 2020 року. Вийшло досить правдоподібно.
Вийшло так, що 2020 й уже на самому початку встиг стати роком, який ніколи не забудеться нам, і швидше за все увійде в історію для наших нащадків. У невеликій британській компанії Flaming Crap прийняли рішення, що в історію повинен потрапити не тільки калейдоскоп подій, але і запах 2020 року, тому створили свічку з його ароматом.
Аромат свічки під назвою 2020 Scent складається з міксу чотирьох запахів. Основний акорд, зі зрозумілих причин, належить санітайзеру для рук, далі йдуть аромати бананового хліба, деревного мускусу і бюджетних коштів для гоління. Останній інгредієнт відсилає до документального серіалу про Джо Екзотику «Короля тигрів», який привернув шалену увагу в перші дні COVID-19. За словами Flaming Crap, піна для гоління символізує продукт, який Джо Екзотик використовував би для залучення свого наступного партнера.
Свічка, виготовлена з веганского воску KeraSoy і етикеток з переробленого паперу, також певною мірою символізує 2020 й. Однією одиниці вистачає до 30 годин горіння.
Музиканти розкривають усі музичні секрети написання альбому 13 waves для медіа Слух у проєкті «Трек за треком».
Учасники гурту TVORCHI – Андрій та Джеффрі – поділилися процесом створення та запису кожного треку з нового альбому 13 waves. Вони пояснили, як на самоізоляції, коли перебували кожен у себе вдома, їм вдалось написати нову платівку.
«Ого, це хлопці з Тернополя? А ми такі: «God damn, what’s popping?», – розпочинає свою відеорозповідь Андрій. І досі ті, хто вперше чують музику TVORCHI, дивуються, як круто звучить український гурт.
«Мені подобається, коли музика класифікує мистецтво. Наприклад, навіть образотворче мистецтво – це все про шари. Якщо ви хочете отримати 3D-ефект, то вам доведеться розпочати з простих ліній, з умовного 2D, а потім додавати зверху більше та більше деталей. Так працює і музика», – розповідає Джеффрі.
Як відбувався процес нашарування музики у треці, як створювали головні хуки й тексти пісень, де брали ідеї та натхнення, і чому музиканти не могли не писати музику під час карантину – дивись у відео на YouTube-каналі Слух.
«І це увійшло в пісню! Я відреагував – «Боже мій» і відразу ж сказав Андрію: «Будь ласка, просто залиш це в треку». Адже такий дивний звук сам по собі, але коли ти вмикаєш всі доріжки разом, просто вау!» – Джеффрі – про трек Feeling Ok.
«Loose народилася з ритму серцебиття. Це вдалося передати за допомогою кіка, потім додав хети, клепи – і вийшов грув. А далі йде брудний бас», – розповів Андрій.
Що такого сталося у Львові, і чому музиканти вирішили присвятити трек Instagram Model?
Що стало головним ключем для написання альбому на самоізоляції?
Як ігри GTV та West Coast hip-hip вплинули на пісні TVORCHI?
Видання опублікувало список фільмів жахів, у якому опинилася українська стрічка, яку назвали «незвичайним надприродним трилером» і порівняли з картинами «Франкенштейн» і «Відьма».
«Голема» знімали ізраїльські режисери Йоав і Дорон Пас в 2017—2018 роках в Києві та Одесі, а головну роль виконав молодий український актор Кирило Черняков. Також у фільмі були задіяні українські актори для другорядних ролей.
Дія фільму жахів відбувається в розпал епідемії чуми в Литві в 1673 році. Російські християни звинувачують у поширенні хвороби невелике єврейське селище. Щоб захиститися від християн, головна героїня Ханна (її роль виконує ізраїльська актриса Хані Фюрстенберг) за допомогою стародавніх заклинань створює Голема, який дуже схожий на її власного загиблого сина. Захисник знищує усіх ворогів селища, однак виявляється, що за Големом стоїть більш страшна сила.
Прем’єра «Голема» відбулася на найбільшому хоррор-фестивалі в світі — Frightfest в Лондоні. Права на трансляцію фільму придбали Netflix, Amazon і iTunes. Фільм також був визнаний одним із кращих фільмів жахів стрімінговою платформою Netflix і виданням Rotten Tomatoes.
Хоча сучасне суспільство вважає моногамію нормою, цей тип стосунків з історичної перспективи є доволі новим. Дедалі більше пар сьогодні обирають інші форми кохання, наприклад, узгоджену немоногамію. Що це таке?
“Що для тебе означає вірність?” – запитує Емі Харт, учасниця британського реаліті-шоу “Острів кохання” у програмі 2019 року. Її партнер Кертіс Притчард загнаний у кут, і Емі це знає.
Він цілував інших дівчат за її спиною. Притчард ніяково совається у кріслі, коли Харт холодно і жорстко вимовляє свою обвинувальну промову. Як він міг закохатися одразу в двох жінок, як він міг скривдити її, коли вона йому так довіряла.
Харт впевнена, що у романтичних стосунках може бути лише дві людини і тому Притчард – порушник.
Утім, історія свідчить про те, що сексуальні стосунки між людьми завжди були набагато складнішими за моногамію, яка стала нормою для багатьох суспільств лише нещодавно.
Чи повернемось ми до наших немоногамних коренів?
Узгоджена немоногамія (consensual non-monogamy) дозволяє обом партнерам вільно досліджувати стосунки з іншими людьми.
Йдеться про будь-що від поліаморії і свінгу до “відкритого” шлюбу.
Головною рисою таких стосунків є те, що партнери обговорюють і узгоджують допустимі для обох межі. Це визначення пояснює, чому Емі Харт була так обурена поведінкою свого коханого, адже вона не давала на неї згоди.
Але той факт, що немоногамна поведінка притаманна великій частині населення, також пояснює, чому Притчард діяв саме так.
Попри те, що суспільство вважає моногамію нормою, багато хто одержимий думкою про секс з кимось іншим, крім свого офіційного партнера.
Як з’ясував психолог Джастін Лейміллер, автор книжки “Скажи мені, чого ти хочеш”, найпоширенішою сексуальною фантазією у 4 тис. опитаних ним американців був секс утрьох.
А чим іще є секс утрьох, як не узгодженою немоногамією?
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
“Близько 5% людей, які перебувають у стосунках, визначають своє партнерство, як узгоджену немоногамію”, – зазначає Емі Муїз, психолог з Йоркського університету в Торонто.
Але якщо врахувати всіх, хто в певний момент життя не дотримувався моногамії, відсоток помітно зросте.
“Приблизно кожна п’ята людина колись у своєму житті мала більше за одного партнера”, – додає Муїз.
Інші дослідники вважають, що ця цифра може бути значно більшою, адже люди зазвичай відповідають на такі питання більш стримано.
Люди схильні переоцінювати, скільки фруктів і овочів вони з’їдають на день, та недооцінювати, скільки вони вживають алкоголю, Емі Мурс, психолог з Університету Чепмена у Каліфорнії.
Коли саме у людей почали виникати моногамні стосунки, питання спірне. Деякі антропологи пов’язують полігамність наших предків зі статевим диморфізмом, тобто значною різницею у розмірах тіла між самцями і самицями.
Це свідчить про високий ступінь сексуального відбору. У горил, наприклад, більші за розміром самці мають кращі шанси на успіх у сексуальному плані, адже вони здатні побороти та відлякати конкурентів.
Домінантний самець горили монополізує 70% усіх сексуальних актів, створюючи таким чином полігінічне суспільство (тобто таке, в якому багато самиць спарюються з одним самцем).
Відносна схожість чоловічих генетичних даних говорить про те, що в нашому еволюційному минулому спарювалася лише відносно невелика кількість чоловіків.
У більш нещодавні часи розмаїття чоловічих генів збільшилося. Це означає, що перехід до моногамії дав можливість для сексуальних стосунків більшій кількості чоловіків.
Як свідчать археологічні дані, суспільствам мисливців-збирачів була притаманна серійна моногамність. Тобто пара залишалась разом лише під час вигодування малюка, а потім шукала нових партнерів.
З точки зору кількості потомства серійна моногамія є більш вигідною для чоловіків, що може пояснювати, чому чоловіки, як правило, більш зацікавлені у відкритих стосунках.
В опитуванні Лейміллера про сексуальні фантазії інтерес до групового сексу висловили близько 26% чоловіків і лише 8% жінок.
Така ж тенденція спостерігається й для інших видів “соціального сексу”, як-от відвідування секс-вечірок або свінгерських клубів.
Проте жінки, які фантазували про секс з іншими партнерами, на відміну від чоловіків втілювали свої фантазії частіше.
Як показало те саме опитування, справжній досвід групового сексу мали 12% чоловіків (тобто менше половини тих, хто фантазував про нього), але 3 із 4 жінок.
Схоже, жінкам необхідна можливість підвертається частіше.
Утім, відомо, що у 85% сучасних людських суспільств різні форми немоногамних стосунків є цілком прийнятними.
Навіть Старий Заповіт сповнений натяками на багатоженство. Однак, попри те, що більшу частину історії людство не було моногамним, вірність одному партнеру протягом всього життя або принаймні тривалого часу є основою сучасного суспільства.
Чому так?
“Значну роль у цьому відіграє мистецтво і культура”, – пояснює Мурс.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
“Зростаючи, діти бачать, що їхні батьки мають тривалі стосунки з одним партнером і намагаються бути моногамними. Інститут шлюбу існує в усьому світі”, – додає дослідниця.
“З моменту, коли люди почали обробляти землю, коли виникла власність на землю, шлюб став необхідністю, оскільки це був єдиний спосіб зберегти контроль над вашим майном і передати його нащадкам”, – каже Мурс.
“Саме з цих часів моногамність і гетеросексуальність стали у суспільстві пріоритетом”.
Дослідження узгодженої немоногамії неодноразово показували, що пари з різними сексуальними інтересами отримують більше задоволення від стосунків, коли мають декількох сексуальних партнерів.
“У відносинах часто виникають розбіжності між потребами обох партнерів”, – каже Муїз.
“Однак люди з кількома партнерами в цілому почуваються щасливішими. Якщо ви зацікавлені у сексуальних стосунках з іншими, цілком природно дослідити цю можливість”.
Дослідниця Саманта Джоел так пояснює покращення стосунків пари, яка перейшла до узгодженої немоногамії.
Коли підвищується якість сексуального життя з іншими партнерами, збільшується й відчуття задоволення у стосунках з основним партнером.
“Це факт, що коли люди радіють своєму сексуальному життю, вони спілкуються краще”, – зазначає Джоел.
“З іншого боку, люди у відкритих стосунках зобов’язані більше спілкуватися, відкритий шлюб неможливий без обговорення кордонів. Тоді як моногамні пари рідко обговорюють це”, – додає соціальний психолог.
АВТОР ФОТО,UNSPLASH
Емоційне задоволення, почуття безпеки, турбота і відчуття близькості у здорових моногамних стосунках згодом зростають. А от спонтанність і захоплення, які пряма пов’язані з еротизмом, знижуються.
“Відчуття новизни поступово зникає, пристрасть і потяг, які були на початку стосунків, підтримувати стає дедалі складніше”, – пояснює психолог із Йоркського університету Ронда Бальзаріні.
У тривалих стосунках партнери, як правило, одружені, мають дітей і купу обов’язків, пов’язаних із моногамним життям. З огляду на важкість і обсяг роботи, яку вони мають виконувати щодня, їм потрібна передбачуваність, а це суперечить еротизму.
Новий партнер не повинен ділити з вами ці обов’язки, а тому вони не зменшують сексуальний потяг. Тобто зобов’язань менше, а секс кращий.
“Звичайно, це не єдиний спосіб поєднати новизну та безпеку у тривалих стосунках, – зазначає Джоел. – Але для деяких людей він дієвий”.
Переваги узгодженої немоногамії мають насамперед ті партнери, які щиро прагнуть щастя для своєї другої половини, вважає професор Муїс.
“Так відбувається, коли людина хоче бачити свого партнера сексуально задоволеним, але не має потреби самій виконувати цю роль”, – додає Муїс.
Психологи називають це відчуття “радість причетності” – це здатність відчувати насолоду від того, що близька вам людина щаслива.
Можливо, вам знайоме це відчуття за межами романтичних стосунків. Пригадайте, наприклад, як важлива для вас людина відкриває подарунок, який робить її щасливою.
Так само може бути й з сексуальною задоволеністю вашого партнера.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Як показують дослідження, чоловікам важче примиритися з сексуальною невірністю партнерки, ніж емоційною.
З точки зору еволюції це можна пояснити тим, що чоловіку потрібна впевненість у тому, що він є батьком дитини. Тоді як жінкам докази їхнього материнства не потрібні.
Проте жінки схильні більше перейматися через емоційну зраду партнера. Це також пояснюється еволюційно. Поки жінка виховує дитину, їй потрібно утримати поруч свого партнера, який міг би захистити її та малюка і забезпечити їх їжею.
Якщо чоловік емоційно прив’язаний до іншої жінки, мати може не отримати від нього найкращої турботи та захисту.
Як свідчать дослідження, стосунки з кількома партнерами одночасно деяким людям підходять більше, ніж іншим.
Теорія прив’язаності, яка пояснює, як почуття безпеки або невпевненості формують наші стосунки, свідчить про те, що деякі люди менш готові ділитися своїм партнером, ніж інші.
Дані опитування майже 200 тис. людей показали, що ті, хто наважився до відкритих стосунків, як правило, має нижчий рівень тривожної та уникаючої прив’язаності.
Однак, на думку вчених, тут може бути зворотна кореляція. Тобто такий спосіб життя так само приваблює і впевнених у собі людей, не схильних до тривожності.
“Люди, які перебувають у поліаморних стосунках, зазвичай мають вищі емоційні потреби, які не може задовольнити одна людина”, – зазначає Ронда Бальзаріні.
“Ми помітили, що моногамні люди мають стабільний рівень потреб у турботі та сексуальному потягу. Тоді як у поліаморів ці потреби мають різкі коливання”, – пояснює дослідниця.
“Їм можуть бути потрібні всі ці речі водночас, а це складно реалізувати з одним партнером. Постійний партнер, який задовольняє потребу в турботі і безпеці, не може водночас збуджувати сексуально”.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Утім, в усіх інших речах схильні до немоногамних стосунків люди можуть помітно відрізнятися. Вік, дохід, освіта, етнічна приналежність, релігія та політичні погляди не відіграють жодної ролі у цьому питанні.
За винятком тих, хто ідентифікує себе як лесбійки, геї чи бісексуали, які зазвичай схильніші до немоногамних стосунків.
Попри те, що немоногамні стосунки – явище не обмежене географічними та соціальними кордонами, у суспільстві воно й досі оточене стигмою.
Стереотип, що платонічна чи родинна любов може бути безкінечною, а романтичне кохання не вічне, є дуже стійким.
“Але ми вже знаємо, що близькі романтичні стосунки з кількома людьми цілком можливі”, – каже професор Мурс.
“Проте ми змушені вірити, що романтичне кохання обмежене. Ви закохані більш, ніж в одну людину? Це огидно, цього не може бути”, – додає вона. Але ж це абсурд.
Ми вимагаємо від наших партнерів чимало. Ми очікуємо, що вони стануть нам найкращим другом і порадником, людиною, якій можна довірити найпотаємніші секрети.
“Але, насправді, всі ці речі не зобов’язана здійснювати одна людина”, – каже Мурс. Можливо, ми стали б щасливішими, якби поділили свої потреби між кількома людьми.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.
Радіоведуча з Канберри Аннабель Бретт отримала сповіщення на телефон, що у її Tesla Model 3 спрацювала сигналізація. Машини не виявилося на місці, тому жінка під’єдналася до додатка для її управління, щоб дізнатися, що відбувається.
Електромобіль Tesla можна розблокувати за допомогою спеціальної карти або смартфона, який підключений до авто, але смартфон власника не може бути відв’язаний від машини. Бретт сказала, що крадіжка здавалася заздалегідь спланованою. Зловмисники видалили з системи телефони її нареченого і батька.
У додатку можна відстежити місце розташування машини, тому Бретт викликала поліцію і відправилася слідом за викрадачами на автомобілі друга. По дорозі вона знущалася зі зловмисників – віддалено опускала вікна, уповільнювала машину, вмикала звуковий сигнал.
Жінка записала поїздку на відео. У якийсь момент злочинці вирішили кинути машину і втекти, але в кадр потрапив номер автомобіля, в який викрадачі перебралися, покинувши Tesla. Бретт розповіла, що вони забули в машині ящик з інструментами, а один навіть втратив в салоні водійське посвідчення.
Крім того, злочинців зняли бортові камери Model 3, які включаються автоматично при спробі проникнути в автомобіль. Жінка передала всю інформацію поліції, яка затримала злочинців.
В цьому році Хелловін більшість українців святкуватиме в Україні. Адже навіть найближчим моторошне місце — замок Графа Дракули в Румунії, зараз поїхати неможливо. Але і в Україні є місця від яких мурашки по шкірі. Йдеться про міста-примари. Їх на території нашої країни не одне, крім Прип’яті є ще кілька населених пунктів із побудованими будинками та інфраструктурою, але без жителів (або з мінімальною їх кількістю). Де вони розташовані, пише tochka.net.
Місто-привид Червоногород
У Тернопільській області є своє місто-привид Червоногород. Забігаючи на перед, зазначимо, що його історія відрізняється від інших населених пунктів в нашій добірці. Історія Червоногороду почалася ще в IX столітті, коли тут існувало невелике давньоруське поселення. Пізніше в XIV столітті в Червоногороді звели дерев’яний замок для захисту від набігів татар. До Х Х століття місто прийшов в занепад. Життя тут мала була відновити електростанція, однак її вирішили побудувати в іншому місці. До 1980-х років місто перестало існувати, як населений пункт і запис про нього вилучили з усіх реєстрів.
Місто-привид на Харківщині — Атомні Бірки
Буквально за 30 км від Харкова розташоване покинуте і недобудоване містечко Атомні Бірки. Воно мало стати аналогом Прип’яті, однак аварія на атомній електростанції внесла свої корективи: атомну електростанцію на Харківщині заморозили, а місто поряд з нею не добудували. До речі, вважається, що Атомні Бірки є паранормальним місцем. Нібито на територію міста 150 років тому впав метеорит. Внаслідок падіння утворилося озеро з червоною водою. Більшість людей, які бачили озеро, покінчили життя самогубством. Зараз цього озера немає, тому перевірити цю інформацію неможливо.
Місто Орбіта на Черкащині
Своїм містом-примарою може похвалитися і Черкаська область. На її території розташовано містечко Орбіта. Його історія схожа з Атомними Бірками. Внаслідок заморозки будівництва атомної електростанції в регіоні, місто виявилося не потрібним. Через деякий час будинки місцевих жителів перестали опалювати і багато сімей звідси виїхали. Правда в двох 5-поверхівках ще залишилися деякі мешканці.
Цукроварів, Кіровоградська область
Місто-привид можна знайти і на території Кіровоградщини. Після припинення роботи містоформувального підприємства (цукрового заводу) життя в місті поступово зійшло нанівець. Від Цукроварова залишилися порожні житлові квартали, наразі тут проживає близько 100 осіб.
Степове, поблизу Кривого Рогу
Біля Кривого Рогу раніше розташовувалося невелике шахтарське селище Степове. Тут добували залізну руду, з часом кар’єр дуже розрісся і «підійшов» впритул до житлових будинків. Жити в Степовому стало небезпечно і місцевих жителів відселили. Сьогодні це містечко неможливо знайти на картах, проте порожні будинки, будівлі дитячих садків і шкіл досі стоять.
Часто в поле зору потрапляють різноманітні статті із добірками каналів YouTube про науку.
Але, як правило, більшість із них присвячені російськомовним або, в кращому випадку, англомовним проектам.
Однак за останній час в україномовному сегменті найпопулярнішого відеохостингу світу почали з’являтися канали, що в цікавій формі доносять різноманітну наукову інформацію.
У сьогоднішній статті kozakorium.com підготував добірку цікавих україномовних каналів YouTube, які присвячені науці.
Клятий раціоналіст — доволі відомий ютуб-канал з контентом просвітницької тематики, пропагандою критичного мислення та наукового підходу. Автор каналу робить дуже якісні відео про популярні міфи в які вірить, напевно, кожен із нас. Слід додати, що свої відео Клятий раціоналіст приправляє долею гумору та іронії, а це робить їх ще цікавішими та доступнішими для широкого загалу.
Це проєкт, присвячений космосу, технологіям та винаходам. Tokar.ua — один з небагатьох україномовних проєкт, який докладно пише про те, що відбувається в інтернеті — як в Україні, так і за кордоном.
Українська Віртуальна Академія створена для поширення україномовних навчальних відео різних категорій. Хоча канал не зовсім призначений для науки в традиційному значенні слова, він, швидше за все, сповідує науку програмування. Віртуальна академія — найкраще джерело подібних знань на просторах україномовного Ютуба.
Наука простими словами для дорослих і дітей! З каналом LearningUa ви дізнаєтесь, як творити дива, і отримаєте їхні наукові пояснення. Весела наука разом з каналом LearningUa — це чудова можливість легко повторити чарівні досліди вдома і дізнатись багато нового та цікавого!
Також Learning.ua — це перша освітня платформа, де процес навчання відбувається за сценарієм дітей, а результат перевершує сподівання батьків.
Канал присвячений перекладам та озвученню українською мовою відеороликів наукової тематики про сучасні дослідження Всесвіту, природи, людини. За словами його творців багато людей навіть не уявляють, що таке сучасна наука і над чим зараз працюють вчені у світі. Канал підійде для тих, хто цікавиться сучасністю та бажає знати, яким буде наше майбутнє.
Мабуть, найвідоміший та найпопулярніший україномовний канал про науку на YouTube, що має понад 40 тисяч підписників. Його автор – шкільний учитель з Рівненщини Віталій Шевчук, що намагався вирішити нестачу наочних матеріалів для своїх учнів. Зараз проектом перекладено та озвучено понад 100 відео таких відомих у світі каналів як: MinuteEarth, AsapScience, MinutePhysics, Stated Clearly, TED, TED-Ed, Veritassium та інших.
український гурт презентує свій найвідвертіший відеокліп на лід-сингл з альбому 13 waves – Living My Life.
Артисти занурюють глядачів у «першу хвилю» своєї платівки – інтимний світ, візуально незвичний, який кожен інтерпретує для себе по-різному. Візуальний ряд розповідає про відчуття свободи, зближення та нове світосприйняття.
Спочатку Джеффрі та Андрій зображені такими, якими всі звикли їх бачити: з мікрофоном та за стійкою клавіш. Та далі разом із героями глядачі занурюються у відвертий світ нових образів і форм, що з’являються у відео.
Більша частина зйомок проходила у Черепашинецькому кар’єрі – унікальному місці у Вінницькій області, де лазурова вода розлилася в озеро серед хвойних лісів. Вперше у відео TVORCHI був задіяний один із найкращих водних балетів України – Waterballet mermaids.
Режисер відеокліпу – Дмитро Дорош, оператор – Нікіта Копнін.
Нагадаємо, що Living My Life – це лід-сингл з нового альбому гурту 13 waves. Головна особливість їх платівки в тому, що TVORCHI записували її перебуваючи на самоізоляції, кожен окремо один від одного.
